RITO — бренд трикотажу: як відмовити Max Mara й вистояти 35 років
Історія бренду RITO: від сукні з ластівками до верстатів STOLL
Побудувати сталий модний бізнес у країні, що проходить через радикальні трансформації, кризи та війни, — завдання, яке вимагає не просто підприємницької жилки, а глибокої вірності власним цінностям. У розлогій розмові на YouTube-каналі FEDORIV VLOG засновниця та CEO RITO Group Тетяна Абрамова розкрила 35-річний шлях компанії. Це історія бренду-ровесника української незалежності, який виріс із юнацької мрії до масштабу національної трикотажної мануфактури.
Ключові етапи та принципи заснування компанії:
- Абревіатура та орієнтир: Назва RITO означає «Разработка и изготовление трикотажной одежды», а головним естетичним орієнтиром у 1991 році став Дім Chanel. Юридично бізнес зареєстрували ще в січні 1991 року за Радянського Союзу.
- Каталізатор сукні з ластівками: Під час навчання в аспірантурі Економічного університету Тетяна Абрамова з'явилася на заняттях у сукні, яку подруга зв'язала з бабиної пряжі. Постійні запитання оточення «Це з американської посилки?» стали головним імпульсом для запуску власної справи.
- Принципи Генрі Форда: Спираючись на стартовий капітал у 400 рублів/купонів та підприємницький дух батька (директора ремонтно-механічного заводу в Броварах), Абрамова використала тези з книги Форда: бізнес — це насамперед виробництво, а в команді має бути новачок без «скляної стелі», який не обмежений застарілими ГОСТами.
- Технологічне переоснащення: Починаючи з перших машин за 100 000 німецьких марок, сьогодні фабрика RITO в Броварах оперує 9 сучасними німецькими верстатами STOLL вартістю близько €55 000 кожен. Вони працюють у класах щільності від 5-го до 12-го за строго визначеними технологічними картами.
Як створити бренд одягу в 90-х: трактор в обмін на нитки RITO
Становлення виробництва у 1990-х роках вимагало нестандартних рішень та авантюрного наполегливого характеру. В умовах тотального дефіциту та бартерних операцій компанія долала складні операційні виклики:
- Кеттельні машини з Подольська: Щоб придбати дефіцитне обладнання для збирання трикотажу, Тетяна особисто вирушила на завод у Подольськ, домоглася прийому в директора та відмовилася залишати кабінет без дозвільних документів на дві машини.
- Тракторна схема для пряжі: Коли московська фабрика відмовилася відвантажувати нитки без рознарядки на трактор, Абрамова через батька вийшла на курський тракторний завод. Вона подарувала ексклюзивний трикотаж дружинам керівництва заводу, отримала рознарядку на трактор і обміняла її на необхідну сировину.
- Врятований прес ВТО: Під час підйому на 3-й поверх орендованого цеху на кранобудівному заводі в Броварах через неякісні стропи впав дефіцитний прес для волого-теплової обробки. Попри падіння, обладнання відремонтували, і воно пропрацювало ще чимало років.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Переломний момент настав у 2000-х роках із появою стабільного грошового потоку. На відміну від багатьох фахівців моди того часу, які витрачали прибуток на показну розкіш, Абрамова системно інвестувала мільйони доларів у власну виробничу базу та нерухомість.
Чому бренд RITO відмовив Max Mara та масштабуванню
У 2003–2005 роках компанія опинилася перед найважливішим стратегічним вибором. Представники італійського бренду Max Mara, шукаючи якісний аутсорс в Україні, завітали на київське виробництво RITO на вулиці Ігорівській. Оцінивши якість виконання, вони запропонували повне фінансування, розширення фабрики та виготовлення своїх колекцій.
Перебіг подій, що зберегли автономність компанії:
- Попередження в Мілані: Під час перельоту на вирішальні переговори у Флоренцію випадкова попутниця в літаку застерегла Тетяну, що робота на італійського гіганта перетворить RITO на анонімний придаток Max Mara, знищивши власне ім'я.
- Втрачена валіза як знак: Після прильоту у Флоренцію виявилося, що авіакомпанія відправила валізу зі зразками колекції в Рим. Сприйнявши це як долевий сигнал, Абрамова відмовилася від зустрічі та скасувала угоду.
- Свідомий розворот: Після стажування в Італії у 2010 році та прорахунку вартості інфраструктури для нової фабрики в Броварах (де лише електрика коштувала $100 000), Тетяна розділила поняття «рости» та «розвиватися». Вона відмовилася від екстенсивного масштабування на користь глибинного розвитку бренду.
RITO та 91 Lab: як українські бренди одягу створюють трикотаж
Сьогодні RITO Group працює за моделлю slow fashion, розділяючи асортимент та брендові напрямки під різні сегменти аудиторії:
- RITO (База та арт-капсули): Основу асортименту складають базові речі ціною 2900–3100 грн (80% виручки). Решта 10–15% — це ексклюзивні капсульні деталі (show-pieces), які продаються накладами по 8–10 одиниць на країну (наприклад, кардигани з ручною вишивкою за 8900 грн).
- 91 Lab (Преміальна лабораторія): Заснований через юридичну перепону в Литві, де назву RITO у класі одягу раніше зареєструвала японська компанія. Назва відсилає до 1991 року та експериментів. Бренд спеціалізується на складній технологічній розкоші — наприклад, сукнях за 17 800 грн із тривалістю в'язання понад 9 годин.
- Культурний код у колекціях: Інтеграція спадщини Марії Примаченко (за ліцензійним контрактом із фондом), Ганни Собачко-Шостак, Олександра Архипенка, мозаїк Ади Рибачук та Володимира Мельниченка, а також авангардних робіт Любові Панченко.
- Структура бізнесу: Група оперує власною мережею, інтернет-магазином, B2B-продажами у 6 мультибрендових магазинах України, реалізує 15% обсягів через аутсорс, інвестує до 10% обороту в маркетинг та експортує продукцію до США, Німеччини й Швеції.
Тетяна Абрамова та RITO: культура команди і 10 000 балаклав
Штат RITO Group наразі налічує 85 осіб: понад 55 працюють безпосередньо на фабриці в Броварах, ще 30 відповідають за PR, інтернет-маркетинг та роздрібну мережу. Компанія демонструє унікальний показник утримання кадрів: 80% співробітників працюють у RITO понад 7 років, а ключові фахівці — від 20 до 29 років.
Система цінностей та випробування війни:
- Жорсткий ціннісний фільтр: Засновниця дотримується принципу поваги у колективі. За некоректне висловлювання та вигуки на адресу бухгалтера з компанії негайно звільнили топменеджерку, яка прийшла з ринку важкого люксу.
- Робота під обстрілами у 2022 році: У березні 2022 року, коли російські війська перебували за 20 км від Броварів, п'ятеро майстринь під вибухами повернулися на фабрику. Вони самостійно організували процес і за рік зв'язали понад 10 000 балаклав для підрозділів тероборони.
RITO бренд трикотажу: формула успіху українського бізнесу
Аналіз 35-річного шляху RITO Group демонструє, як створити бренд одягу та сформувати стійку бізнес-модель у сегменті легкої промисловості. У той час як масовий ринок орієнтується на швидку зміну трендів, RITO бренд трикотажу робить ставку на технологічну автономність, власну виробничу базу та інтелектуальну цінність продукту.
Практичний досвід компанії формує чіткі орієнтири для галузі:
-
1
Збереження суверенітету бренду: Відмова від ролі безальтернативного аутсорсера для іноземних замовників дозволяє будувати власну капіталізацію та впізнаваність.
-
2
Інтенсивний розвиток замість хаотичного масштабування: Інвестиції у технологічне обладнання (верстати STOLL) та авторські переплетення створюють високий бар'єр для конкурентів.
-
3
Монетизація культурного коду: Інтеграція національного мистецтва у колекції перетворює одяг на носій сенсів, збільшуючи додану вартість виробу.
Сьогодні українські бренди одягу діють у складних економічних умовах, де ключовими факторами виживання стають гнучкість та довіра всередині команди. Досвід, який демонструє Тетяна Абрамова RITO, доводить: орієнтація на якість, корпоративна культура поваги та сміливість створювати власний продукт перетворюють історію бренду RITO на переконливий приклад сталого українського бізнесу.