Ринок праці на роздоріжжі через AI
Через штучний інтелект на ринку праці зараз можна спостерігати одночасно дві протилежні тенденції. А економісти роблять діаметрально протилежні прогнози про майбутнє економіки, що базується на використанні AI. Я ж опишу цю ситуацію і висловлю свою думку – думку бізнес-аналітика, який сам займається впровадженням AI в бізнес-процеси.
Кого звільняють, кого наймають
Днями ця новина була буквально всюди: корпорація Oracle всього за один день звільнила 30 тисяч IT-фахівців. Їх замінили нейромережею, яку вони ж і навчали до цього. Фахівців змусили задокументувати всю свою роботу, після чого передали отриманий матеріал на навчання AI. І подібне відбувається багато де – я вже писав, що зараз працівники Meta навчають нейромережі собі на заміну.
Власне, вже багато місяців новинні стрічки рясніють повідомленнями про те, що через AI звільняють все більше «білих комірців», а молоді спеціалісти не можуть знайти собі перше місце роботи.
Так, це все є. Але одночасно є і інший тренд. Стає більше робочих місць, наприклад, в енергетиці – дата-центри штучного інтелекту потребують величезної кількості енергії. Та й попит на самих фахівців з AI зростає в геометричній прогресії. І я – бізнес-аналітик у сфері AI – без роботи не сиджу.
Тож не дивно, що Goldman Sachs у своєму новому дослідженні відзначає відсутність кореляції динаміки впровадження AI і рівня зайнятості. Висновок експертів: це не ключовий фактор у структурі безробіття. І справді, історія знає чимало прикладів, коли впровадження нової технології «вбивало» багато робочих місць – але створювало ще більше інших.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ось приклад з недавнього минулого. В 1980-х електронні таблиці майже знищили професію бухгалтера, що працює з паперовими документами. Але сама професія не зникла, а породила два нові напрями. Половина бухгалтерів стала просто обробляти на порядок більше документів завдяки автоматизації, а інша половина – переключилася на фінансовий аналіз. Графік Financial Times добре це показує: червона лінія (клерки) падає, синя (аналітики) злітає. Виходить Excel разом з автоматизацією бухобліку не призвели до безробіття, але здійснили структурну перебудову зайнятості в цій галузі.
І останнє в цьому розділі. Зараз по соцмережах гуляє жарт: «Ми наймаємо джунів-програмістів, щоб не палити в такій кількості дорогі токени». Так ось: це не зовсім жарт. Занадто багато проєктів впровадження AI виявляються провальними – точніше, не просчитаними з самого початку. І виходить так: AI впровадили, «зайвих» людей звільнили, перед начальством та інвесторами гордо звітувалися... а за підсумками року виявилося, що операційні витрати зросли, а багато бізнес-процесів не працюють так, як мають.
Що буде далі?
Економістам добре знайомий так званий «парадокс Джевонса». Суть його полягає в тому, що коли нова технологія різко знижує трудовитрати, люди споживають одержуваних продуктів (або послуг) настільки більше, що зайнятість врешті-решт не падає, а зростає – незважаючи на численні звільнення.
Це як з розробкою веб-сайтів на початку 2000-х: коли процес став у рази продуктивнішим завдяки новому ПЗ – відповідних фахівців стало в рази більше, бо сайти змогли собі дозволити більше компаній. Архітектори отримали AutoCAD, промислові інженери – SolidWorks, агрономи – ExactFarming... І вони не залишилися без роботи, навпаки: в результаті попит на їхні послуги зростав швидше, ніж скорочувалися трудовитрати на них.
Загалом, можна сказати, що AI-оптимісти покладаються на «парадокс Джевонса» в економіці і на те, що після низки потрясінь ринок праці повернеться до стійкого зростання.
В свою чергу, AI-песимісти вказують, що всі попередні проривні технології автоматизували рутинні задачі, для виконання яких не потрібно було високої кваліфікації і творчого підходу. Електронна таблиця прибрала ручний підрахунок – але не оцінку фінансового стану компанії. Photoshop дав круті інструменти дизайнерам, але не навчив професійно малювати гарні логотипи простих клерків.
Тепер же AI увірвався саме в складну і творчу діяльність – в те, за що платили великі гроші «білим комірцям». Він пише програмний код, складає юридичні документи, ставить медичні діагнози, генерує рекламні концепції, просчитує фінансові результати, – і робить все це вже не гірше середнього фахівця. Виходить, що ринок і справді може вирости, але нові робочі місця дістануться спеціалізованим AI-агентам. Причому якщо таке станеться – то відбудеться дуже швидко. Не випадково, мабуть, в Китаї днями рішенням суду заборонили звільняти співробітників, якщо в рамках оптимізації компанії їхні функції передані AI. Тобто це вже відбувається не тільки в США.
Більше того, я не думаю, що в нинішньому році заміщення офісних клерків або інженерів нейромережами дуже прискориться. Впровадження штучного інтелекту в компаніях стикається зі все більшою кількістю проблем людського фактора. AI поки не справляється зі складними задачами в умовах невизначеності. І якщо бізнес-процеси не оптимізовані «до блиску» і залежать від суб'єктивного підходу з боку працівників – доручити їх AI-агентам просто не вийде. А це 90% ситуацій, повірте людині, що працює в даній сфері.
Компанії опинилися в парадоксальній ситуації. За опитуванням AI Momentum 2026, вже близько половини компаній використовують або тестують штучний інтелект. Ще 40% планують його впровадження найближчим часом. Однак у більшості випадків впровадження відбувається на базовому рівні – чат-боти, переклади, прості автоматизації. Дуже небагатьом вдається інтегрувати AI в такі процеси, як продажі, маркетинг або клієнтська підтримка. І зовсім мало хто наважується довірити AI основні бізнес-процеси. Тобто ключові рішення залишаються за людьми – нехай навіть цим людям допомагають численні AI-асистенти.
Час важких рішень
Найбільші світові IT-компанії витратять цього року $700 млрд на інвестиції в AI. Зауважу, що тільки у десяти найбільших країн світу видаткова частина бюджету більша за цю суму. Але прихід нейромереж на ринок праці тепер стримуватимуть вже уряди. Бо бізнес схильний розділяти працівника і споживача. Звільняючи людей заради економії, компанії знищують їхню купівельну спроможність. Самі компанії в моменті виграють.
Але на рівні країн і регіонів це скоро призведе до чистих втрат: світ отримує надпродуктивний бізнес, але позбавляється споживчого попиту. А впроваджувати базовий безумовний дохід (на гідному рівні) поки не готові майже ніде в світі. Значить, влада різних країн піде «китайським шляхом»: обмежуватиме звільнення через AI-оптимізацію.
Ну а вже далі, в межах десятиліття, ми побачимо нові заходи економічного стимулювання збереження робочих місць і податок на автоматизацію. Простіше кажучи, за заміну співробітника AI-агентом компанія має буде платити суму, рівну завданим збиткам економіці.
А
ось українцям переживати взагалі не варто. В нашій країні ще довго роботи
вистачить усім – і людям, і роботам, і AI-агентам. Головне – не припиняти
вчитися.
Денис Стаджі