Посилки на десятки євро проти контейнерів на тонни: де насправді втрачає бюджет
Ми місяцями сперечаємося про оподаткування посилок вартістю в десятки чи сотні євро. Тим часом значно більше питання, імпорт, який заходить у країну контейнерами, залишається без відповіді.
Раніше я писала, що оподаткування посилок розділило країну. Але навіть не уявляла, наскільки наполегливо ми будемо не чути одне одного.
Одні доводили, що податок на посилки захистить українського виробника. Потім з'ясувалося, що серед найактивніших прихильників є й ті, хто сам продає китайські чи інші імпортні товари. Інші захищали кожного українця, який купує за кордоном якусь дрібничку.
Три поправки, які не врахували
Сьогодні триває вже п'яте чи шосте коло обговорення цих законопроєктів. Я підготувала поправки щодо кількох суттєвих моментів, які просто упустили під час підготовки проєктів. Бо всіх давно захопило не те, що написано в законі, а хто кого переможе.
Мої пропозиції стосувалися трьох блоків.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Посилки від людини до людини. Потрібні чіткі процедури для відправлень від фізичної особи фізичній особі: і до 45 євро, і понад цю суму. Зокрема для випадків, коли відправник та отримувач є родичами.
Хто відповідає за ПДВ. Обліковувати й сплачувати ПДВ із вартості посилок має не підприємство електронного інтерфейсу, а посередник, якому ці функції делеговані.
Коли норми запрацюють. Дату початку застосування нових правил треба визначати з урахуванням сезонності роботи поштових операторів.
Усі ці пропозиції заслухали на робочій групі. Дякую хоча б за таку можливість.
Може, досить шукати ворогів
Те, що відбувається останніми тижнями, мене справді шокує. Медіа переконують народних депутатів голосувати швидше: грошей немає, дедлайни, країна в небезпеці.
А що зробив уряд, щоб голосування наступного пленарного тижня справді були результативними? Чи переосмислив він хоч трохи роботу з депутатським корпусом над законопроєктами? Я цього не бачу.
Може, досить уже в кожному питанні шукати ворогів?
А що з контейнерами
Тепер про те, що особливо гостро постало для мене після нещодавнього засідання ТСК щодо імпорту тканин та інших товарів через так звані карго-компанії.
Якщо до схем ухилення від оподаткування при імпорті можуть бути залучені сотні компаній, чому це питання досі не вирішене? І чому весь суспільний конфлікт сьогодні зосередили навколо посилок?
У мене три запитання до уряду й колег-парламентарів:
- Де масштаб проблеми більший?
- Де більші втрати бюджету?
- І де, зрештою, роками мала працювати держава?
Рішення щодо посилок ухвалювати буде складно. Але ще складніше це робити, коли замість нормального діалогу ми знову ділимо всіх на «своїх» і «ворогів», а значно більші питання залишаються без відповіді.