Нові правила для ФОП: ПДВ від 1 млн і ризики «завислої» ліквідації
Коли держава «спрощує» процеси через цифрові сервіси, бізнес звикає думати, що натиснути кнопку — означає закрити питання раз і назавжди. Але в податкових питаннях кнопка часто лише запускає відлік.
Про ці ризики йшлося у відео YouTube-каналу TAX Podcast: вимоги МВФ щодо реформи єдиного податку можуть спровокувати хвилю ліквідацій, а для частини підприємців «вихід» перетворюється на багаторічне очікування перевірки.
ПДВ від 1 млн грн і звуження «спрощенки»: що саме вимагає МВФ
За запропонованим сценарієм, ключова зміна — обов’язкова реєстрація платником ПДВ для всіх ФОПів із валовим доходом від 1 млн грн.
Паралельно очікується обмеження значної кількості видів діяльності, які не зможуть працювати на єдиному податку.
Водночас окреслено й календар: законопроєкт мають подати до Верховної Ради до 15 січня, у березні — проголосувати, а вступ у силу запланований з 1 січня 2027 року. Відповідно 2026-й у цій логіці — перехідний рік адаптації.
Для багатьох ФОПів основний удар — не стільки ставка податку, скільки адміністративна «надбудова»: ПДВ, звітність, додатковий документообіг. При цьому прогнозується: заяв на ліквідацію буде багато, насамперед серед ФОПів 2-ї і 3-ї груп.
Два способи подати заяву — і головна помилка більшості ФОПів
Чинне законодавство, передбачає два базові канали подачі заяви про припинення підприємницької діяльності:
-
1
Паперово через державного реєстратора (ЦНАП) або нотаріуса.
-
2
Через застосунок/портал «Дія».
Технічна різниця виглядає майже драматично. Через реєстратора запис про припинення в ЄДР роблять протягом 24 годин з дня надходження заяви. У випадку з «Дією» процедура подачі, займає приблизно 3 хвилини: близько 2 хвилин на заповнення та 1 хвилину на подачу.
Але ключова помилка — вважати, що припинення через «Дію» автоматично означає зняття з податкового обліку.
Ключовий нюанс полягає в тому, що запис у ЄДР — це реєстраційна дія, а зняття з обліку в податковій, органах статистики та інших установах — інший пласт обов’язків. Тому після «закриття» ФОП може опинитися у статусі, який добре знайомий тим, хто перевіряв електронний кабінет.
«Припинено, але не знято»: як ФОП роками «висить» у податковій
Типовими є такі статуси в електронному кабінеті платника:
- стан 11 — «припинено, але не знято з обліку»;
- стан 3 — «знято з податкового обліку».
Критична різниця між ними — наявність (або відсутність) ліквідаційної документальної позапланової перевірки. Поки вона не проведена і питання не «закрите», ФОП формально лишається на обліку.
Після подачі заяви (через реєстратора, нотаріуса або «Дію») доцільно одразу перевірити свій статус в електронному кабінеті, щоб розуміти реальний етап процедури.
Окремий ризик полягає в тому, що чимало ФОПів під час війни виїхали за кордон, подали заяву через «Дію» і були переконані, що питання повністю закрите. Якщо в кабінеті зберігся «підвішений» стан і ФОП не знято з обліку, це може мати наслідки для дискусії про податкове резидентство: у податковій практиці це може трактуватися як те, що для податкового органу відкритий ФОП може трактуватися як ознака того, що людина вважається податковим резидентом України.
Коли «Дія» не підходить: смерть ФОП і механіка реєстрів
«Дія» створювалася як інструмент, що дає змогу подати заяву з будь-якого місця, без контакту з реєстратором — що особливо актуально в умовах воєнного стану.
Втім, існують випадки, коли такий шлях неможливий. Наприклад, якщо ФОП помер, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим — припинення здійснюється через держреєстратора/ЦНАП або нотаріуса.
Водночас згадується закон №755, який передбачає, що дані про смерть фіксуються в Державному реєстрі актів цивільного стану, а далі можуть передаватися в ЄДР через інформаційно-телекомунікаційні системи. Якщо передача не відбулася, спадкоємці можуть звертатися із заявами (зокрема через держреєстратора) для коректного відображення інформації.
Підготовка до ліквідації: чому «навести порядок» потрібно ще до подачі заяви
Логіка, яку багато хто ігнорує: коли в ЄДР з’являється запис про припинення, інформацію одразу бачать різні органи — зокрема податкова, статистика, Пенсійний фонд. Після цього запускається наступний етап — зняття з обліку.
Проблема в тому, що податкова може призначити перевірку дуже швидко, якщо має ресурс, або — навпаки — відкласти її на невизначений строк. І якщо підприємець не підготувався, з’являється ризик подвійних перевірок і додаткових актів.
Сформувалася послідовність базових дій, які доцільно виконати до подачі заяви.
Підписуйтеся на наші соцмережі
1) Наймані працівники
Якщо у ФОПа є працівники, необхідно припинити трудові відносини і провести всі розрахунки: заяви, накази, кадрові документи.
Практичний нюанс полягає в тому, що якщо податкова вийде на перевірку, а працівники ще не звільнені, можуть скласти проміжний акт і потім прийти ще раз. Звідси рекомендація: по можливості зробити максимум підготовки заздалегідь.
2) Ліцензії
Якщо ФОП мав ліцензії, їх потрібно анулювати через орган ліцензування: подається заява та оригінал ліцензії. Це не формальність — існує відповідальність за «безпідставне використання».
3) РРО/ПРРО і «пломби»
Для ПРРО звучить теза, що він може анулюватися автоматично після припинення підприємницької діяльності. Але для РРО, які взяті на облік у податковій, потрібна процедура: спочатку розпломбування через центр обслуговування/сервіс, з яким укладено договір, а вже потім — звернення до контролюючого органу щодо зняття з обліку.
4) Форма 20-ОПП і штрафи
Окремий блок — об’єкти, зазначені у формі 20-ОПП (офіс/домашня адреса як місце діяльності, майданчики, транспорт тощо). Їх потрібно коректно зняти з обліку в зв’язку з припиненням ФОПа.
Ризик у цьому випадку такий: якщо цього не зробити, податкова може застосувати штраф 1020 грн за кожний об’єкт. На прикладі: 10 вантажівок — це умовно 10×1020 грн штрафних санкцій.
5) Банківські рахунки: «закрити всі» — але як платити штрафи потім?
У податковій практиці вважається, що банківські рахунки мають бути закриті всі на день ліквідації, інакше податкова може не провести ліквідаційну перевірку.
При цьому на запитання «як сплатити штрафи, якщо їх донарахують після закриття рахунків», прозвучала практична відповідь: сплатити можна як фізична особа, зокрема через касу банку на підставі платіжного документа.
Чи можна працювати після запису про припинення: чому це перетворюється на 18%+5%
Якщо ФОП уже має запис про припинення, але ще не знятий з обліку, підприємцю часто здається, що він може «доробити» контракти чи прийняти оплату.
Таку практику доцільно уникати.
Аргумент: після «так званої ліквідації» всі надходження можуть бути розцінені як дохід фізичної особи, а не ФОПа. У такому разі можуть бути застосовані такі ставки: 18% ПДФО плюс 5% військового збору — замість, наприклад, 5% єдиного податку на 3-й групі.
Ліквідаційна перевірка без строків: чому ФОПи можуть чекати роками
Внесення запису про ліквідацію є підставою для документальної позапланової перевірки за статтею 78 Податкового кодексу.
Далі починається зона невизначеності.
На практиці перевірка може затягуватися на рік, два і навіть довше, бо кількість ФОПів, які ліквідуються, більша за ресурс інспекторів, які паралельно ведуть планові й позапланові перевірки.
Ключова проблема — відсутність законодавчо встановлених строків, у які має бути проведена така документальна позапланова перевірка. Водночас зазначається: у нормах Податкового кодексу та в порядку №1588 таких строків не встановлено.
Це створює і практичну, і репутаційну вразливість системи: коли немає прозорої черги, з’являється простір для хаотичності й підозр у корупційності процесу.
«Мовчазна згода» — майже міф: чому автоматичного зняття не відбувається
Окремо варто згадати популярний міф: нібито якщо протягом двох місяців держреєстратору не надходять «застереження» від контролюючих органів, ФОПа можуть автоматично зняти з обліку.
Практичний висновок виглядає жорстко: зараз це контролюється, і вони «гарантують на 99,9%», що по кожному ФОПу, який подає ліквідацію, буде внесено застереження до держреєстратора — тобто автоматичного сценарію чекати не варто.
Додатковий механізм «підстраховки» з боку податкової: як тільки орган бачить заяву, він може терміново готувати лист із запитом про документи, аби не допустити «мовчазної згоди».
Як ФОПи намагаються прискорити перевірку: запити й «Пульс» ДПС
Що робити, якщо «горить», а перевірка не призначається?
Застосовуються кілька інструментів:
- адвокатський запит про строки та стан призначення ліквідаційної перевірки;
- запит на публічну інформацію до податкового органу;
- звернення через «страшну річ», яку назвали «Пульс»: за логікою, коли приходить повідомлення через цей канал, у податкової обмежений час на відповідь, і це створює внутрішній контрольний тиск.
Але варто зазначити, що це радше «моральний тиск», а не системне рішення. Системне — це врегулювання строків і прозорості процедури.
Ліквідаційні декларації: не відкладати до останнього дня
Ще одна помилка — забути про фінальну звітність.
Варто враховувати, що фізична особа-підприємець має подати ліквідаційну декларацію.
- Для ФОП 2-ї групи (річний звітний період) озвучено дедлайн до 1 березня 2026 року.
- Для платників єдиного податку з квартальним звітним періодом — до 9 лютого.
Практична порада: не чекати дедлайнів, а подати «останню» декларацію одразу після припинення, зробивши відповідну позначку.
Документи і «п’ять днів на порядок»: що реально перевіряють
Ліквідаційна перевірка, триває 5 робочих днів і може бути подовжена максимум на 2 робочі дні. Далі ще 5 робочих днів — на надання результату у вигляді довідки або акта.
Фокус перевірки для єдинників:
- дохід: дані банківських виписок мають повністю збігатися з книгою обліку доходів і з поданими деклараціями;
- відсутність «екзотики» в доходах — бартер, подарунки тощо;
- первинні документи все одно потрібні, навіть якщо ФОП надавав послуги й працював «лише по банку».
За відсутність документів податковий орган може застосувати 1020 грн штрафу. Але для підакцизних товарів, роздрібної торгівлі алкоголем, товарно-матеріальних цінностей — вимоги значно жорсткіші: РРО/ПРРО, декларації, акциз, робота із залишками.
РРО, 2022 рік і ризик 100% штрафів: де податкова «донараховує боляче»
Окремий «ризиковий» шар — фіскалізація.
2022 рік став періодом, коли застосування РРО/ПРРО стало обов’язковим для певних категорій підприємців. Податкова звіряє банківські виписки з наявними у ДПС даними по чеках та звітності. Якщо частина продажів не фіскалізована (наприклад, через LiqPay або NovaPay), можуть бути застосовані значні штрафні санкції.
Штраф може сягати 100% вартості товару, який не був належно проведений через РРО/ПРРО.
Згідно з новими правилами, «перехідний період» передбачав мінімальну санкцію (умовно 1 грн), але з 2022 року механіка працює у «повному обсязі».
Строк давності 1095 днів і карантинна «поправка»: чому перевіряють з 2019-го
Базова норма — 1095 днів (строк давності).
Але фактичний «зріз» для перевірок зміщений через карантинні правила, які діяли з 18 березня 2020 року по 31.07.2023 року. Як наслідок, у 2025 році податкова перевіряє, починаючи з 2019 року.
Практичний висновок для підприємця, який закривається: треба бути готовим і мати первинні документи щонайменше за періоди, які податкова реально охоплює у своїй практиці.
Як проходить контакт з інспектором: наказ, запит, документи під опис
Коли податкова призначає документальну позапланову перевірку, вона має видати наказ і ознайомити з ним ФОПа. Найчастіше застосовуються два канали комунікації: запрошення телефоном або направлення документів на домашню адресу.
Ключовий ризик — ігнор. Якщо підприємець не реагує на наказ і не надає документи, він фактично не закриває процедуру — а отже, може залишатися на обліку.
Як більш контрольований сценарій запропоновано: надати оригінали документів із переліком і проханням провести перевірку в приміщенні податкового органу, обов’язково передаючи все під опис (із переліком документів).
Що означає «закрити ФОП правильно»: коротка практична логіка
Практика зводиться до логіки «спочатку порядок — потім заява».
-
1
Обрати спосіб подачі заяви (реєстратор/нотаріус або «Дія») і перевірити дані в ЄДР перед подачею.
-
2
До подачі заяви максимально закрити «хвости»: працівники, контрагенти, ліцензії, РРО/ПРРО, 20-ОПП, рахунки.
-
3
Одразу після подачі — перевірити статус в е-кабінеті (щоб розуміти, чи це вже «стан 3», чи ще «стан 11»).
-
4
Не вести діяльність і не приймати оплати після запису про припинення — щоб не отримати перекваліфікацію доходів у дохід фізособи з 18% ПДФО та 5% військового збору.
-
5
Подати ліквідаційну декларацію вчасно (озвучені орієнтири: до 9 лютого для квартального періоду та до 1 березня 2026 року для 2-ї групи).
-
6
Підготувати книгу обліку доходів, банківські виписки та первинні документи — і не розраховувати, що «на єдиному можна без первинки».
Висновок: чому реформа «спрощенки» робить вихід із ФОП складнішим
Вимоги МВФ до реформи «спрощенки» подають як тригер змін: ПДВ для ФОПів із валовим доходом від 1 млн грн, звуження видів діяльності на єдиному податку, політичний календар із дедлайном подання законопроєкту до 15 січня, голосуванням у березні та стартом нових правил з 1 січня 2027 року при перехідному 2026-му.
Але найприкладніший сенс цього — інший. Ліквідація ФОПа в Україні досі працює як процедура, де цифрова швидкість подачі заяви співіснує з правовою невизначеністю строків перевірки. Поки не з’являться прозорі правила й прогнозовані дедлайни для зняття з обліку, «закрити ФОП» означатиме не «припинити в реєстрі», а пройти повний квест — від документів і 20-ОПП до очікування наказу на перевірку і фінальної довідки.
Саме тому головна практична порада виглядає максимально просто: готуватися до ліквідації треба так, ніби перевірка прийде завтра — навіть якщо фактично вона може прийти через рік.