Куди зникли криптоентузіасти 2017 року — і хто прийде їм на зміну

Відкрийте будь-який телеграм-чат проєкту, який робив ICO восени 2017-го. Там були тисячі людей. Вони безкоштовно перекладали вайтпейпери, стежили за конкурентами, сперечалися про модель емісії о другій ночі й відповідали новачкам швидше за саму підтримку.

Сьогодні в багатьох таких чатах або тиша, або боти, які рекламують казино.

У Incrypted ми спостерігали за цим поколінням майже весь його життєвий цикл, і зручна відповідь «вони втратили гроші й пішли» пояснює далеко не все.

Люди нікуди не зникли. Частина залишила галузь, частина зробила її професією, частина пережила ще кілька циклів і змінила ставлення до неї.

Але значно важливіше інше. Тип користувача, якого у 2017 році називали криптоентузіастом, сьогодні майже не відтворюється.

Куди вони поділися насправді

Стали галуззю. Найбільша іронія десятиліття полягає в тому, що значна частина людей, які прийшли ламати банки, сьогодні працюють у комплаєнсі, кастодіальних сервісах, фондах і на біржах.

Людина, яка у 2017-му пояснювала в чаті, чому KYC — це зло, у 2026-му може цей KYC проєктувати.

Це не зрада переконань, а нормальна професіоналізація. Коли ентузіаст стає співробітником, його мотивація змінюється. До цікавості й переконань додаються посадові обов'язки, відповідальність і комерційні інтереси.

Вийшли після 2018-го й не повернулися. Після буму ICO 2017 року значна частина проєктів просто не пережила наступні два роки. Частина не зібрала коштів, частина зникла після продажу токенів, а багато активів втратили майже всю вартість.

Для роздрібного інвестора, який розподілив гроші між кількома ICO, це часто означало не тимчасову просадку, а фактичне списання більшості позицій.

Згоріли у 2022-му. Криза навколо Terra, Celsius, Three Arrows Capital і FTX особливо боляче вдарила по частині досвідчених користувачів. Саме вони частіше користувалися складнішими продуктами, кредитними платформами, Anchor та різними стратегіями підвищеної дохідності.

Досвід тут іноді працював парадоксально. Він давав доступ до складніших інструментів і водночас створював упевненість, що ризик уже зрозумілий.

Залишилися, але змінилися. Частина людей нікуди не пішла, але перестала ставитися до крипти як до ідеології. Вони рахують дохідність, ліквідність, ризики й податки.

Ідеологія перетворилася на накладні витрати.

Чому нових ентузіастів стало менше

Тут є цифри, які добре показують одну з важливих змін усередині технічної спільноти.

За даними Electric Capital, кількість щомісячно активних крипторозробників на піку у 2022–2023 роках наближалася до 31 тисячі, після чого почала знижуватися. 

У 2024 році загальна кількість активних крипторозробників скоротилася на 7%, але розробників зі стажем понад два роки, навпаки, стало на 27% більше. Саме ця група створила близько 70% усіх комітів, зафіксованих Electric Capital.

Водночас упродовж року крипторозробку спробували майже 39 тисяч нових розробників. Тому говорити, що приплив новачків припинився, було б неправильно. Загальна кількість активних учасників після піку скоротилася, але нові люди продовжують приходити.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ці дані не описують усіх криптоентузіастів, але показують важливу тенденцію. Галузь дедалі сильніше тримається на людях, які вже давно всередині. Саме досвідчене ядро сьогодні забезпечує більшу частину постійної роботи над кодом.

А саме цей шар колись і створював культуру криптоентузіаста. Людина могла писати код, читати його, тестувати новий протокол або розбирати чужий смартконтракт у вільний час просто тому, що їй було цікаво.

Частина технологічної уваги водночас змістилася в бік AI. За даними GitHub, у 2025 році на платформі вже було понад 4,3 млн репозиторіїв, пов'язаних зі штучним інтелектом, а понад 1,1 млн публічних проєктів використовували SDK для роботи з великими мовними моделями. Шість із десяти open-source проєктів, що найшвидше зростали за кількістю учасників, також були пов'язані з AI.

Це не доводить, що крипторозробники масово «перейшли в AI». Але добре показує, де сьогодні концентрується значна частина тієї технологічної цікавості й експериментів, за які у попередні цикли конкурувала крипта.

Якщо у 2017 році крипта була одним із головних магнітів для молодих розробників, які шукали найновіший технологічний експеримент, то сьогодні за цю увагу значно сильніше конкурує AI.

Вхід для аматора став складнішим

Є ще одна причина, і вона структурна.

У 2017 році роздрібний учасник часто мав відчуття, що знаходиться значно ближче до стартової лінії. Публічні продажі токенів давали доступ до проєктів на ранньому етапі, а різниця між приватним і публічним капіталом ще не завжди була такою великою, як сьогодні.

Це створювало сильну емоцію. Якщо ти уважніший, швидший і готовий читати документацію, то можеш побачити щось раніше за великий капітал.

Сьогодні в багатьох великих проєктах значна частина ціноутворення відбувається ще до виходу на публічний ринок. Приватні раунди формують оцінку, а роздрібний інвестор часто отримує доступ уже після суттєвого переоцінювання проєкту.

Аірдропи певний час частково компенсували цю асиметрію. Але й там правила стали жорсткішими. Сибіл-фільтри, складніші критерії та менші розподіли зменшили відчуття «раннього доступу».

Роздрібному учаснику стало значно важче отримати системну інформаційну або цінову перевагу над професійним капіталом.

А без цього складніше відтворити ту саму емоцію, яка колись перетворювала звичайного користувача на ентузіаста.

Хто приходить на зміну

На місце класичного криптоентузіаста дедалі помітніше виходять три інші типи учасників.

Байдужий користувач. Він користується стейблкоїнами, біржовим або фінансовим застосунком, але не вважає себе «криптолюдиною». У нього немає потреби бути частиною спільноти, читати форуми чи публічно захищати галузь.

Для індустрії це хороший клієнт, але він майже не створює спільноту навколо продукту.

Професіонал. Крипта стала повноцінним кар'єрним напрямом. Аналітики, інженери кастодіальних рішень, фахівці з ризиків, комплаєнсу й регулювання приходять у галузь як на професійний ринок.

Для них крипта передусім робота, а не особиста ідентичність.

Це не робить їх менш важливими. Навпаки, саме професіоналізація дозволила галузі перейти від експериментів до інфраструктури, якою можуть користуватися мільйони людей.

Гравець. Безстрокові ф'ючерси, мемкоїни, ринки передбачень та інші високоволатильні продукти створили ще один великий тип учасника.

Його часто плутають із класичним ентузіастом, але мотивація інша. Для гравця на першому місці не ідея активу, а можливість заробити на русі ціни, волатильності чи кредитному плечі.

Що ми втратили насправді

І ось тут головне, бо це вже не ностальгія.

Ентузіаст був безкоштовною інфраструктурою галузі.

Він тестував продукти до запуску, писав документацію, за яку ніхто не платив, перекладав інтерфейси, відповідав новачкам у чатах і читав смартконтракти просто з цікавості.

Іноді саме така людина першою публічно помічала дивну механіку або потенційний обман ще до того, як у проєкт заходили великі гроші.

Це був децентралізований шар перевірки, який часто працював без формального бюджету й не залежав від одного замовника. Він точно не був безстороннім. Учасники могли мати власні токени, переконання або конфлікти інтересів. Але велика кількість незалежних голосів усе одно створювала додатковий рівень критики.

Сьогодні значна частина глибокої перевірки вже професіоналізована.

Аудити замовляють проєкти. Дослідження роблять фонди, аналітичні команди й медіа. Якісний розбір дедалі частіше потребує бюджету, підписки або роботи професійного аналітика.

Ми в Incrypted Plus робимо саме цю роботу. Розбираємо конкретні проєкти й механіки до рівня «звідки береться дохідність, хто контролює активи й хто в цій конструкції ризикує».

І тут є певна іронія. П'ять чи сім років тому частину такої роботи безкоштовно робили учасники чатів і форумів просто тому, що їм було цікаво.

Це і є одна з прихованих цін професіоналізації. Не втрата романтики, а втрата дешевого, розподіленого й часто добровільного контролю якості.

Висновок

Галузь отримала приблизно те, чого прагнула десять років. Вона перестала бути субкультурою і стала сектором економіки із зарплатами, регулюванням, кар'єрними сходами та інституційним капіталом.

Це підвищення, а не трагедія.

Просто в професійній індустрії значно менше роботи тримається лише на ентузіазмі. Зокрема й тієї роботи, яку раніше безкоштовно виконували люди, що перевіряли проєкти, пояснювали новачкам ризики й публічно сперечалися з командами.

Покоління 2017 року вже не повернеться в тому самому вигляді, і навряд чи наступна хвиля користувачів буде схожа на нього. На перший план виходять користувачі, професіонали й гравці.

Тому оцінювати здоров'я галузі за старими ознаками «живої спільноти» дедалі менш корисно.

Дивитися доведеться на нудніші показники: скільки людей залишаються в продукті через рік, скільки готові за нього платити і хто сьогодні виконує роботу, яку колись безкоштовно робила спільнота.