Історія фінансових пірамід: від першої до найбільшої афери у XXI столітті

Жовтень 2008 року. Світові фінансові ринки переживають найглибшу кризу за останні десятиліття. Індекси провідних бірж США, Європи та Східної Азії падають уже понад рік, а з 6 по 10 жовтня на торговельних майданчиках США зафіксовано рекордне зниження показників, що навіть перевершило показники Великої депресії. Інвестиційні фонди та мільйони приватних вкладників стрімко втрачають гроші. 

10 грудня 2008 року. Ця дата назавжди змінила дуже багато життів. Що сказав того вечора своїм синам організатор найбільшої у світі фінансової піраміди, чим це для нього закінчилося, а також як виникла ідея таких афер і хто її успішно використав, зокрема в Україні, — про це у своєму новому випуску розповідає автор YouTube-каналу WAS. 

Перші фінансові піраміди

Фінансові піраміди існували ще до ХХ століття. Їхню суть описав Чарльз Діккенс у романах «Мартін Чезлвіт» та «Крихітка Доріт», хоч і в художньому форматі.

Однією з перших реальних фінансових пірамід стала схема, організована у Мюнхені колишньою акторкою Адель Шпіцедер. Вона пропонувала вкладникам високий прибуток — 10% щомісяця. За три роки її клієнтами стали тисячі людей, а залучені кошти досягли 38 млн гульденів. Баварці знімали гроші в інших банках, аби віддати їх Адель.

Конкуренти били на сполох і звернулися до влади, проте юридично Шпіцедер не порушувала закони. Тому банкіри вдалися до іншої тактики — одночасно надіслали до її контори 60 вкладників із вимогою повернути гроші. Потрібної суми в установі не знайшлося, що призвело до її закриття і банкрутства. 

От тоді і виплила схема, яка лягла в основу всіх фінансових пірамід. Адель не робила жодних інвестицій, а платила відсотки старим вкладникам за рахунок нових.  

На суді вона зізналася, що почала цим займатися, коли її акторська кар'єра зазнала краху, і ніхто не хотів позичити їй грошей. Спершу вона обманула знайому, запевнивши, що знає одну особу, яка платить 10% за місяць. Так вона і позичила перші 100 гульденів.

Адель отримала три роки тюрми, але майже не здобула слави. Принаймні схема названа зовсім не її ім'ям. Проте в Адель доволі швидко з'явилися послідовники. 

Сара Хау

Першою стала американка Сара Хау, що заснувала так звану Дамську депозитну компанію у Бостоні, виключно для жінок. Леді втратили сотні тисяч доларів. 

Фердінанд Ворд

Фердінанд Ворд, якого називали молодим фінансовим Наполеоном, протягом чотирьох років на тій же схемі зібрав понад 9 млн доларів та придбав особняк у Нью-Йорку.

Серед постраждалих від афери виявився навіть президент США Уліс Грант, сім'я якого збанкрутувала. 

Вільям Міллер

Вільям Міллер відкрив фінансовий бізнес у Брукліні, в Нью-Йорку, та отримав прізвисько 520%, адже обіцяв інвесторам шалені прибутки, які фінансував за рахунок нових вкладників. 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Він ошукав інвесторів на мільйон доларів і був ув'язнений на 10 років. Але всі ці аферисти не були винахідниками чогось принципово нового. Прислів'я «взяти у Петра, аби заплатити Павлу» популярне в англійській мові принаймні з 14 століття. Звісно ж, в інших мовах існують аналоги. 

Схема Понці

У 1907 році в Монреалі відкрився банк «Банко Зароссі», що обслуговував італійських іммігрантів. Через чотири роки туди влаштувався Карло Понці, уродженець Італії, і швидко дослужився до керівної посади. 

Він зрозумів, що у банку працює та сама схема: виплати вкладникам здійснювалися за рахунок нових клієнтів. Банк збанкрутував, а його власник Луїджи Зароссі врешті утік до Мексики з грошима.

Залишившись без грошей, Понці підробив чек. Він провів майже три роки у в’язниці. Після звільнення переїхав до США, взяв ім’я Чарльз і зайнявся нелегальним перевезенням мігрантів, що принесло йому ще два роки ув’язнення. У в’язниці познайомився із спекулянтом Чарльзом Морзе, який сидів за привласнення банківських коштів.

Після звільнення Понці змінював тимчасові роботи, поки один випадок не спонукав його до нової схеми. Він намагався знайти партнерів по бізнесу в Європі і одного дня отримав листа від іспанської фірми з проханням надіслати каталог продукції. Але головне, що у конверті лежав міжнародний купон відповіді, і Понці осяяла ідея.

Вартість таких купонів, які можна обміняти на марки, у різних країнах відрізнялася: в Італії вони коштували у п'ять разів дешевше, ніж у США. Це означало можливість отримати 400% прибутку, якщо купувати купони в Італії та обмінювати їх у Штатах на марки й продавати за номіналом.

Понці створив Securities Exchange Company, обіцяючи інвесторам величезні прибутки. Першого місяця він знайшов 18 вкладників і наступного місяця виплатив їм гроші, залучені від нових інвесторів. Чутки поширювалися, кількість вкладників росла. 

За три місяці інвестиції досягли 25 тис. доларів, ще через три — 2,5 млн доларів. Далі надходження досягли 1 млн доларів на день.

Насправді Понці навіть не купував купони. Він використовував гроші нових вкладників для виплат попереднім.

Почали з’являтися ті, хто запідозрив щось нечисте. Boston Post запустила власне розслідування. Вже у день публікації першої статті до офісу Понці прийшов натовп людей, які хотіли отримати свої гроші. Незабаром втрутилася прокуратура. Компанію визнали банкрутом, а через чотири дні Понці опинився за ґратами.

Суди тривали кілька років, загалом він відсидів 12 років. Вкладники втратили приблизно 10 млн доларів. Ця афера стала настільки відомою, що фінансові піраміди стали називати схемою Понці.

Мавроді, «Меркурій» та албанці

Наприкінці 1980-х радянські громадяни опинились у новій реальності: приватизація, дикий бізнес, у багатьох згоріли вклади в ощадкасах. Люди шукали способи заробітку та зберегти гроші від знецінення.

У 1989 році Сергій Мавроді, який раніше нелегально продавав відеокасети, заснував компанію МММ. Спочатку вона займалася імпортом комп’ютерів, але згодом перетворилася на найбільшу фінансову піраміду пострадянського простору. Агресивна реклама, зокрема ролики з Льонею Голубковим, залучила до 15 млн вкладників.

У 1994 році влада почала розслідування, виявивши класичну схему Понці. Інвестори втратили гроші, а Мавроді потрапив за ґрати. 

Після звільнення він запустив МММ-2011, яка також збанкрутувала. Але ця піраміда відкрила шлях для таких діячів, як «глава днр» Денис Пушилін, який залучав вкладників, а згодом очолив проросійське угруповання на Донбасі.

На початку 90-х фінансові піраміди діяли і в Україні. Найвідомішою був кооператив «Меркурій», заснований Семеном Юфою. На тлі гіперінфляції він обіцяв до 500% річних. Безпекою «Меркурія» зайнявся кримінальний авторитет Віктор Авдишев. 

Кооператив скуповував, зокрема, акції ЦУМу, «Дитячого світу», універмагу «Україна» в Києві, донецького торговельного центру «Білий лебідь». Але основою діяльності була піраміда, яка впала під кінець 1994 року. 25 тис. вкладників втратили гроші, а Юфа втік до Ізраїлю.

Приблизно тоді ж в Албанії виникли десятки компаній, що працювали за схемою Понці. Їхнє банкрутство спричинило масові протести, які переросли у збройне повстання. Країна опинилася на межі громадянської війни. Її вдалося зупинити лише після втручанням ООН. Загинули понад дві тисячі людей.

Афера Мейдоффа — найбільша фінансова піраміда в історії

Америка отримала щеплення від фінансових пірамід. Щоправда, ненадовго.

Бернард Лоренс Мейдофф народився у Нью-Йорку. У 32 роки він заснував компанію, яка спеціалізувалась на торгівлі акціями малих компаній на позабіржовому ринку. 

З часом став впливовим фінансистом, одним із перших запровадив комп'ютерні технології для торгів. Його інвестиційний фонд вважався одним із найнадійніших у США. Серед клієнтів були великі банки, хедж-фонди, благодійні організації, а також знаменитості, зокрема режисер Стівен Спілберг і шоумен Ларрі Кінг. Мейдофф мав репутацію благодійника, багатія і генія фінансів. 

Але 10 грудня 2008 року, під час фінансової кризи, вкладники вимагали повернути 7 млрд доларів, він зізнався своїм синам Марку та Ендрю, що весь його бізнес — шахрайство. 

Він говорив вкладникам, що вигадав хитру систему інвестицій, яка гарантує примноження. Враховуючи репутацію Мейдоффа, деталями ніхто не цікавився. Фінансові звіти були фальшивими. Насправді він не інвестував кошти клієнтів, а виплачував доходи одним вкладникам за рахунок грошей інших (а від клієнтів не було відбою). Його сини вже наступного дня повідомили про це прокуратурі.

Мейдоффа заарештували. Спершу збитки клієнтів оцінювали у 65 млрд доларів. Але якщо відкинути недоотримані прибутки, збитки становили 19 млрд. Завдяки судовим процесам повернути вдалося 14,5 млрд. 

Однак афера мала трагічні наслідки: через втрату заощаджень щонайменше троє людей наклали на себе руки. Ще однією жертвою став син Мейдоффа Марк, якого знайшли повішеним через два роки після арешту батька. 

Мейдофф провів у в'язниці 12 років і помер у 82-річному віці (14 квітня 2021 року). 

Його афера залишається найбільшою фінансовою пірамідою в історії.

Як розпізнати фінансову піраміду?

Фінансові піраміди мають кілька спільних ознак:

Фінансові піраміди продовжують з’являтися і в наші дні, тому головне — зберігати критичне мислення і не довіряти обіцянкам легких грошей.