Ірина Чечоткіна: про удар по складу Rozetka і ціну 21 року в бізнесі

8 хвилин читання
Ірина Чечоткіна: про удар по складу Rozetka і ціну 21 року в бізнесі. Фото: forbes.ua

П’ятого серпня найбільший український онлайн-ритейлер мав святкувати своє 21-річчя, але натомість отримав три балістичні ракети у головний розподільчий хаб у Броварах. Про те, як компанія за дві години перезапустила логістику після втрати активів на $75 млн, чому орендодавці бояться мати справу з маркетплейсом і чи готується бізнес до продажу, через понад три місяці після атаки розповіла співвласниця Rozetka Ірина Чечоткіна в інтерв’ю на YouTube-каналі hromadske_talk.

Три хвилини на порятунок і перезапуск логістики за дві години

Атаці балістикою передував удар «шахеда» двома днями раніше, під час якого загинув працівник компанії. Наступні 48 годин минули під майже безперервні повітряні тривоги, тож опрацювати чергу заявок продавців на вивезення товару з гігантського комплексу було фізично неможливо — у певні дні об’єкт працював лише по дві години. Увечері 5 серпня, напередодні дня народження старшого сина Ірини Чечоткіної, три балістичні ракети влучили у хаб майже одночасно.

Читайте також: Кількість випущених карток Rozetka досягла 300 тисяч. За 10 місяців 2026 року клієнти розрахувалися нею вже на 2,75 млрд грн, а сама картка з інструменту для покупок на маркетплейсі перетворилася на щоденного фінансового помічника — від кав’ярні біля дому до аптеки й заправки. Емітентом Картки Rozetka є Unex Bank у партнерстві з Mastercard, повідомили у компанії. 

На евакуацію працівників складського комплексу залишалося менше трьох хвилин. Коли керівник об’єкта та служба безпеки почали доповідати співвласниці про знищення секцій А, Б і Ф, вона зупинила перелік руйнувань вимогою спершу звірити списки людей в укритті. Завдяки відпрацьованим протоколам усі працівники встигли спуститися в бомбосховище і вижили. Рятувальники ДСНС не могли одразу розпочати гасіння масштабної пожежі, оскільки повітряна тривога тривала, однак уже за дві години топменеджмент на екстреній нараді перенаправив логістичні потоки на інші майданчики й відновив приймання замовлень.

Збитки на $75 млн без страховки: чому мовчать держава і ринок

Загальні втрати Rozetka від серпневого влучання виявилися суттєво вищими за попередні публічні оцінки у $70 млн чи 1,1 млрд грн. Вартість самого знищеного комплексу та обладнання становить $75 млн, а згорілого товару — ще 1,5 млрд грн. При цьому жодна гривня не була застрахована: великий бізнес в Україні не має доступу до покриття воєнних ризиків. Це підтверджують свіжі офіційні відмови провідних страховиків — компаній «Альянс», «Арсенал» та «Інго», які не готові брати на власне утримання такі об’єкти в київському регіоні.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Версію про те, що удар став «відповіддю» рф на атаки по складах російського Wildberries, Чечоткіна відкидає, нагадуючи, що ворог прицільно нищить українську комерційну інфраструктуру з 2022 року. Водночас діалог із державою зайшов у глухий кут. За 21 рік компанія жодного разу не просила бюджетних грошей, а на зустрічі з урядовцями запропонувала два системні рішення для всіх постраждалих підприємств:

  • 1
    Відтермінування податків, щоб бізнес міг спрямувати обігові кошти на відновлення інфраструктури та збереження робочих місць.
  • 2
    Спрощення звітності, адже первинні документи згоріли разом із хабом, а на їхнє відновлення закон відводить лише три місяці.

Офіційної відповіді на свій запит компанія так і не отримала, дізнавшись про відмову Мінфіну із запитів журналістів. Аргумент чиновників про те, що у Rozetka зберігся річний онлайн-виторг близько 43 млрд грн, співвласниця порівнює з невідповідністю державної програми допомоги на 5 млн грн для малого бізнесу. Не запросили ритейлера й на останню зустріч підприємців у президента, де були присутні гравці ринку маркетплейсів. Скептично підприємниця оцінює й урядову ідею фонду страхування воєнних ризиків із покриттям першого збитку до $10 млн коштом підвищення ПДВ, пропонуючи натомість субсидувати самих страховиків, а не перекладати податковий тягар на покупців.

Токсичний орендар і децентралізація: нова бізнес-модель Rozetka

Після серпневої катастрофи компанія зіткнулася з несподіваним бар’єром на ринку нерухомості: власники приміщень відмовляються здавати площі великому ритейлеру через страх повторних ракетних ударів. Були випадки, коли вже підписані договори розривали після того, як сусідні орендарі дізнавалися, хто заїжджає на об’єкт. Приховати логістику такого масштабу неможливо, тож компанія змінила саму архітектуру зберігання:

  • Перехід на фулфілмент-мережу. Замість одного гігантського хабу компанія запускає мережу менших фулфілмент-центрів по всій країні, де товар зберігається перед відправленням на точки видачі. Обов’язкова умова старту — наявність бомбосховища; якщо його немає, ритейлер будує укриття власним коштом.
  • Трансформація бізнес-моделі. Через дефіцит власних складських площ Rozetka прискорила скорочення частки власних закупівель на користь класичного маркетплейсу, диверсифікуючи ризики та розширюючи асортимент силами сторонніх продавців.
  • Гнучке управління командою. Зі штату у 8 000 працівників близько 1 000 обслуговували комплекс у Броварах. Частину людей довелося скоротити, але компанія тримає з ними зв’язок і повертає на роботу в міру відкриття нових майданчиків.

Збільшення термінів доставлення та зростання кількості скарг у компанії вирішують розширенням служби підтримки, однак швидкість логістики дедалі сильніше залежить від повітряних тривог у регіонах і графіків партнерів — «Нової пошти», «Укрпошти», Meest та постачальників. Головне правило менеджменту лишається незмінним: компанія готова переплачувати за логістику, але ніколи не ризикуватиме людьми.

Поведінка покупців, закриті точки та уроки 21-річного тандему

Український покупець у 2026 році став обережнішим, частіше порівнює ціни та обирає перевірені бренди, а на тлі новин про відключення світла зростає попит на товари критичного споживання. На відміну від 2022 року, коли біля складу в Броварах точилися бої й доступу до нього не було зовсім, нині команда спирається на напрацьований антикризовий досвід. Проте Чечоткіна визнає: 2026 рік виявився не легшим за 2025-й, зима буде складною, а в разі продовження прицільних ударів по логістиці вистояти зможуть не всі великі компанії.

У прифронтових містах менше купують велику побутову техніку на кшталт холодильників, однак решта попиту мало відрізняється від тилу. Через наближення фронту довелося закрити точки у Костянтинівці та Краматорську, але магазин в Ізюмі працює, а у звільненому Херсоні одними з найпопулярніших покупок стали новорічні іграшки, товари для тварин та дитячі іграшки. Особливою опорою для команди залишається лояльність клієнтів — як-от в Ірпені, де місцевий житель під час окупації вихопив і сховав залишений росіянами біля розграбованого магазину генератор, а після звільнення міста повернув його працівникам.

Усередині компанії стійкість забезпечує 21-річний партнерський і сімейний тандем Ірини та Владислава Чечоткіних. Ірина відповідає за операційний і комерційний напрями, і хоча межі між роботою та родиною з трьома дітьми фактично не існує, подружжя емоційно врівноважує одне одного: коли в одного опускаються руки через форс-мажори, інший утримує раціональний оптимізм. Свою формулу взаємодії як у шлюбі, так і в управлінні бізнесом співвласниця зводить до прагматичного вибору між бажанням довести власну правоту і збереженням гармонії.

Оцінка до $3 млрд у минулому: чи готується Rozetka до продажу

Переговори про продаж Rozetka власники наразі не ведуть, хоча зміна структури власності вже розпочалася після того, як у капітал компанії увійшов інвестиційний фонд. За словами співзасновниці, подальший розвиток — чи то вихід на IPO, чи залучення нових інвесторів — є лише питанням часу. До повномасштабного вторгнення під час попередніх переговорів компанію оцінювали в діапазоні від $1 млрд до $3 млрд, проте нині про такі мультиплікатори не йдеться.

Еміграцію родина не розглядає, пов’язуючи своє майбутнє виключно з Україною. Головним стратегічним орієнтиром після завершення війни для Ірини Чечоткіної залишається відбудова знищеного розподільчого комплексу та можливість нарешті вийти з режиму тотального контролю.