Фінансування бізнесу: гарантії, гранти та FinTech-рішення

Для українського бізнесу, що працює в умовах повномасштабної війни, доступ до фінансових ресурсів є питанням виживання та розвитку. Фінансові інституції та міжнародні донори активно впроваджують нові інструменти, спрямовані на зниження ризиків та підтримку критично важливих секторів. Ключовими темами дискусії стали механізми міжнародних гарантій, пріоритетні сектори для донорів, а також роль небанківського фінансування, як-от факторинг. У випуску, що вийшов на YouTube-каналі MIND UA, йшлося про те, хто і на яких умовах фінансує український бізнес під час війни. Ми підготували короткий виклад найважливішого, з фокусом на практичні поради та деталі.

Міжнародні гарантії: як МФО знижують ризик для банків

Основною рушійною силою для збільшення кредитування великих українських банків стало потужне покриття ризиків з боку міжнародних фінансових організацій (МФО). Це дозволяє банкам розблоковувати значні суми фінансування для бізнесу, незважаючи на високу воєнну небезпеку. Наприклад, Приватбанк готується до підписання найбільшої в історії угоди з ЄБРР (EBRD) у банківському секторі України, яка дозволить сформувати додатковий портфель на 600 мільйонів євро.

Ключовим механізмом такої співпраці є портфельні гарантії. Вони означають, що ЄБРР бере на себе покриття 50% ризику банку, забезпечуючи кредити, де об’єктивно існує висока частка ризику. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу (МСБ). Гарантії дозволяють збільшити незабезпечену, або бланкову, частину кредиту, або ж зменшити вимоги до застави, роблячи фінансування доступним для тих клієнтів, які раніше не могли його отримати через недостатнє забезпечення. Подібні угоди, наприклад, з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), передбачають надання до 100 мільйонів доларів для фінансування МСБ.

Окремий фокус спрямований на регіони, що розташовані поблизу лінії фронту. У співпраці з польським банком розвитку BGK банк може покривати до 80% ризику за кредитами, що видаються для таких прифронтових областей. Для бізнесу, що прагне залучати міжнародне фінансування, важливо бути готовим до суворих вимог прозорості та звітності. Банки, як фінансові посередники, вимагають від клієнтів не лише фінансової стійкості, але й впровадження системи ESG-менеджменту (екологічних, соціальних та управлінських ризиків), що є обов'язковою умовою для партнерства з міжнародними інституціями.

Стратегічні пріоритети: куди прямує найбільше фінансування

Пріоритети донорів і банків сьогодні максимально збігаються з потребами економіки у воєнний та повоєнний час. Фінансування чітко фокусується на секторах, що забезпечують критичну стійкість країни.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Один із найбільших акцентів — це відбудова енергетичної інфраструктури та зелені технології. Значна частина коштів, наприклад, у рамках програми з ЄБРР, спрямовується саме на ці цілі. Також високий пріоритет мають агропереробка, транспорт та логістика, оскільки вони критично важливі для експорту та продовольчої безпеки.

Експерти також зазначають інші стратегічні напрямки, що цікавлять донорів:

Для бізнесу, що планує подавати заявку на фінансування, варто знати, що міжнародні програми включають не лише економічні показники, але й соціальні цільові індикатори. Донор вимагає від банку звітності щодо кількості підтриманих підприємств, очолюваних жінками, або проєктів, у яких беруть участь ветерани. Це означає, що проєкт, який відповідає цим соціальним вимогам, має вищі шанси на залучення коштів.

Швидка допомога для МСБ: цифровий факторинг як альтернатива банкам

В Україні історично склалася ситуація, коли факторинг (фінансування під відступлення грошової вимоги) залишається недорозвинутим, складаючи лише 0,5–0,6% ВВП, тоді як у розвинених країнах цей показник сягає 10–15%. На цьому тлі небанківські фінансові компанії, що використовують цифрові інструменти, створюють життєздатну альтернативу для мікро- та малого бізнесу (МСБ).

Наприклад, фінансові компанії впроваджують механізм «Купуй зараз, плати пізніше» (BNPL) для B2B сегменту, що базується на принципах факторингу. Його ключова перевага – швидкість. Скоринг та аналіз потенційного покупця відбувається за 30 хвилин, а фінансування можна отримати протягом двох годин. Ця швидкість контрастує з банківськими процедурами, які можуть вимагати кількох днів лише на погодження.

FinTech-компанії також заповнюють нішу «небанківських» клієнтів. До 36% клієнтів таких компаній раніше не мали кредитної історії і не могли отримати фінансування у банках. Це часто трапляється через зависокі вимоги банків до забезпечення. Якщо фермер має трактор, якому сім років, або стару виробничу будівлю, банк може вважати це недостатньо надійною заставою. Небанківський сектор, натомість, фокусується на циклі виробництва клієнта: розуміючи, що аграрій отримає виручку після збору врожаю, фінансова компанія може надавати кредит на посівну на більш гнучких умовах.

Наразі такі компанії фінансуються власним капіталом та залучають ресурси через випуск корпоративних бондів. Вони також активно ведуть перемовини з МФО, які зацікавлені у співпраці через високу швидкість цифрових рішень та роботу у нішах (МСБ, Агро), куди банкам важко дійти через високу собівартість.

Фінансування нових проєктів (Greenfield) та бізнесу без історії

Для нового бізнесу, релокованих компаній або тих, хто будує нові потужності з нуля (Greenfield-проєкти), стандартні банківські вимоги – від двох років бездоганної діяльності, гарна кредитна та аудиторська історія – часто стають непереборним бар'єром.

Проте, саме гарантійні механізми міжнародних партнерів створюють умови для індивідуалізованого підходу. Вони вимагають від банків відступати від загальних стандартизованих продуктів, щоб надавати фінансування для проєктів, які інакше були б занадто ризикованими.

Існує конкретний практичний показник: в рамках деяких міжнародних програм, банку може бути поставлено завдання, щоб щонайменше 25% фінансування було спрямовано на релокований бізнес або на бізнес, який постраждав від війни. Для таких інвестиційних проєктів, які є критично важливими для економіки, можуть бути передбачені додаткові грантові стимули (investment incentives). Клієнти можуть отримати від 10% до 30% кешбеку від суми фінансування, що додатково знижує інвестиційне навантаження.

Практична порада: для великих інвестиційних проєктів, особливо будівництва нових заводів, компанія має бути готова говорити мовою іноземного інвестора. Це означає якісно підготовлену проєктну документацію, бізнес-план та, бажано, залучення до консорціуму європейських компаній, що значно підвищує шанси на залучення капіталу.

Трансформація державних програм: майбутнє "5-7-9%"

Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» залишається найважливішим інструментом для забезпечення бізнесу дешевим фінансовим ресурсом. Її ставки (7-9%, а для агросектору в прифронтових зонах – близько 1%) є безпрецедентно низькими, якщо порівнювати з ринковими комерційними кредитами, де ставки часто перевищують 20%.

На сьогодні компенсації за цією програмою виплачуються, і наразі немає сигналів про її припинення. Однак програма переживає трансформацію. Очікується, що її фокус буде поступово зміщуватися з фінансування обігового капіталу на підтримку інвестиційних цілей (придбання обладнання, будівництво). Це пов'язано зі зміною економічних умов та необхідністю спрямовувати бюджетні кошти на найбільш стратегічні цілі: розвиток, а не просто виживання бізнесу. Крім того, програма і надалі буде пріоритетною для сільського господарства та прифронтових територій.

Сьогодні бізнес активно використовує механізм «змішаного фінансування» (blended finance) – комбінації грантів та банківського кредиту. Гранти, які є інвестицією, а не заміною обігових коштів, вимагають від компанії значного власного внеску (ідеально – 50% від вартості проєкту). Банки можуть виступати як фінансування третьої сторони, покриваючи частину цього внеску. Успішним прикладом такої синергії стала програма співфінансування, реалізована Приватбанком та USAID, де донор покривав більшу частину вартості страхування майбутнього врожаю для фермерів. Це знижувало ризик для банку і одночасно робило кредит привабливішим для аграрія. Якісно підготовлений проєкт, що містить як грантову, так і кредитну складову, завжди має вищі шанси на успіх.

Цей матеріал підготовлений на основі інформації з відкритих джерел. Редакція самостійно відбирає ключові факти, аналізує їх та структурує за допомогою AI-інструментів.