Excel гальмує впровадження AI: Ганна Мікулицька – про заміну ворожого софту та цифрову основу бізнесу
SAP на своїй флагманській конференції Sapphire 2026 представила концепцію Autonomous Enterprise — підприємства, де значну частину операційних рішень ухвалює вже не людина, а AI-агенти.
Що це означає для українського бізнесу вже за 3-5 років, чому фрагментовані дані є більшою загрозою для впровадження AI, ніж сам штучний інтелект, і чи може Україна після війни стати технологічним хабом Європи, а не просто ринком відновлення — в інтерв'ю SPEKA розповіла керівна директорка SAP Ukraine Ганна Мікулицька.
SAP говорить про перехід до «автономного підприємства». Що це означатиме на практиці для українського бізнесу? Які рішення через 3-5 років компанії вже не прийматимуть самостійно?
На мою думку, зміниться роль людини в ухваленні рішень. Сьогодні значна частина менеджерської роботи — це зібрати інформацію з різних систем, перевірити її, підготувати звіт, погодити наступний крок і передати його іншому підрозділу. У моделі Autonomous Enterprise значна частина цієї операційної роботи переходить до AI-агентів. Людина визначає цілі, правила та межі, а AI допомагає аналізувати ситуацію, пропонувати рішення і, де це дозволено, виконувати їх.
Саме це SAP показала на Sapphire 2026, представивши Autonomous Enterprise: AI має бути не окремим чат-ботом, а частиною наскрізних бізнес-процесів, даних і систем управління.
Тому я очікую, що людина поступово перестане бути оператором процесу і дедалі більше ставатиме його архітектором та контролером. Рішення з високим рівнем відповідальності — фінансові, кадрові, стратегічні — залишатимуться за людиною.
Український бізнес часто швидше за європейський адаптується до нових технологій. У чому ми реально випереджаємо Європу, а де, навпаки, досі маємо великий технологічний розрив?
Український бізнес має дуже сильну рису — здатність швидко адаптуватися до нових умов і знаходити рішення для нових викликів. Війна це лише посилила: компаніям довелося швидко перебудовувати ланцюги постачання, переходити в хмару, працювати розподіленими командами, автоматизувати процеси й шукати нові бізнес-моделі.
Тому я б сказала, що в окремих сферах — передусім у цифрових сервісах, fintech, мобільних продуктах, використанні generative AI — українці точно не відстають.
Є ще один важливий аспект — технологічна експертиза самих українців. SAP в Україні — це не лише команда, яка працює з клієнтами. У нас є локальна R&D-експертиза, а українські розробники беруть участь у створенні та розвитку рішень SAP, якими користуються компанії по всьому світу. Це хороший показник того, що українська технологічна компетенція має не лише локальну, а й глобальну цінність.
Але є інша сторона. Ми сильні в точкових технологічних рішеннях, але ще маємо великий простір для системної цифровізації бізнесу. У багатьох компаніях досі співіснують ERP, Excel, окремі бухгалтерські системи, CRM і десятки локальних інструментів, які не завжди «розмовляють» між собою.
І саме тут проходить важлива межа: наступний етап цифровізації — це вже не просто впровадити ще один AI-інструмент, а побудувати єдину цифрову основу бізнесу.
Ганна Мікулицька
Керівна директорка SAP UkraineЦя тенденція вже помітна і серед українського бізнесу. Наприклад, у 2026 фармацевтична компанія Farmak перейшла на SAP S/4HANA, об'єднавши виробництво, контроль якості, планування та логістику в єдиному цифровому середовищі. Для мене це показник того, що українські компанії вже не просто окремо автоматизують певні процеси, а переходять до комплексної цифрової трансформації бізнесу.
Чи готові українські компанії до AI-агентів? Адже для їхньої роботи потрібні якісні дані, інтегровані системи та зрілі бізнес-процеси. Наскільки український бізнес сьогодні відповідає цим вимогам?
Я б сказала, що готові не всі, але це не питання «чи готові ми до AI», а питання «наскільки швидко ми можемо створити для нього правильне середовище».
AI-агент не може бути ефективним, якщо він бачить лише фрагмент бізнесу. Йому потрібні актуальні дані, розуміння взаємозв'язків між ними, доступ до бізнес-процесів і чіткі правила, що йому дозволено робити.
Саме тому SAP сьогодні інвестує не тільки в самі AI-моделі, а й у Business Data Cloud, інтеграцію даних із різних систем (у тому числі не SAP-систем) та інструменти, які допомагають AI розуміти зв'язки між цими даними. Адже для ефективної роботи AI важливо не просто мати багато інформації, а розуміти, як різні дані пов'язані між собою і що вони означають у контексті конкретного бізнесу.
Тому для українського бізнесу я б рекомендувала не починати з питання «якого AI-агента нам купити?». Починати потрібно з питання: чи маємо ми всі необхідні дані в одному узгодженому середовищі й чи можемо ми їм довіряти?
Чи може AI стати для українського бізнесу способом компенсувати дефіцит людей? І де проходить межа між автоматизацією роботи та реальною заміною окремих професій?
Безумовно, може. І для України це особливо важливе питання. Але я б не називала це просто заміною людей. Для української економіки AI може стати способом зробити одну людину значно продуктивнішою.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Якщо раніше фінансовий спеціаліст витрачав години на збір і звірку інформації, AI може взяти на себе значну частину цієї роботи. Якщо менеджер із продажів витрачає час на підготовку інформації про клієнта, частину аналітичної роботи може виконати AI. Якщо працівник виробництва повинен постійно контролювати відхилення, система може сама сигналізувати про проблему.
SAP ще у 2025 році прогнозувала, що нові можливості Business AI можуть забезпечувати приріст продуктивності до 30%, а дослідження SAP та Oxford Economics показало, що компанії вже бачать фінансову віддачу від AI.
Тому я бачу майбутнє не як «AI забере роботу», а як AI забере значну частину повторюваної алгоритмізованої роботи. А цінність людини зміститься до критичного мислення, відповідальності, комунікації, творчості та прийняття рішень у нестандартних ситуаціях.
Ви неодноразово говорили, що AI без якісних даних не дасть потрібного результату. Наскільки українські компанії сьогодні взагалі готові до цієї реальності? Чи не виявиться, що головний бар'єр для AI — не сам AI, а Excel та розрізнені дані?
Так. І це, мабуть, одна з головних помилок, які сьогодні робить бізнес: ми часто намагаємося вирішити технологічну проблему, яка насправді є проблемою даних і процесів.
Якщо в одній компанії інформація про клієнта знаходиться в CRM, фінансові показники — в ERP, частина даних — в Excel, а ще частина — у листуванні співробітників, AI не отримує цілісної картини.
Саме тому SAP називає фрагментацію даних одним із ключових бар'єрів для отримання цінності від generative AI. SAP Business Data Cloud створений саме для того, щоб об'єднувати SAP та сторонні дані й створювати надійну основу для AI.
Тому я б навіть сказала так: Excel сам по собі не є проблемою. Проблема — коли Excel стає системою управління бізнесом. Excel чудовий як інструмент аналізу. Але якщо критично важливі для компанії дані існують у десятках несинхронізованих файлів, AI лише дуже швидко покаже нам масштаб цієї проблеми.
Після 2022 року український бізнес масово відмовляється від російського софту. Чи бачите ви вже завершення цього процесу, і що приходить на зміну старим системам?
Навпаки, зараз ми бачимо перехід цього процесу у більш системну фазу. Після 2022 року мотивація змінилася. Це вже не лише питання технологічної модернізації. Це також питання кібербезпеки, незалежності, контролю над даними та стійкості бізнесу.
У березні 2026 року SAP Ukraine долучилася до дискусії IT Ukraine Association про міграцію з російського та іншого обмеженого програмного забезпечення. Серед ключових бар'єрів бізнес називав бюджети, складність ERP-міграції, навчання персоналу та постійні зміни законодавства.
Ганна Мікулицька
Керівна директорка SAP UkraineЩо приходить на зміну? Не просто «інша бухгалтерська програма». Я бачу рух до інтегрованих хмарних ERP-платформ, які об'єднують фінанси, закупівлі, продажі, виробництво, логістику та аналітику й водночас створюють коректну основу для AI.
Тобто бізнес переходить від логіки «чим замінити стару програму?» до питання «якою має бути цифрова операційна система компанії наступного десятиліття і як компанія має переглянути свої бізнес-процеси задля їхнього відтворення в такій системі?»
SAP працює не лише з великими корпораціями, а й із середнім бізнесом. Чи стала цифровізація доступнішою для компаній із 100-200 співробітниками, і де для них сьогодні проходить межа між «нам уже потрібна ERP» та «нам ще рано»?
Сьогодні ERP вже точно не є технологією виключно для великих корпорацій, в тому числі це стосується і України. Наприклад, SAP Business One створювався саме для малого та середнього бізнесу. Сьогодні ним користуються понад 83 тисячі компаній у більш ніж 170 країнах. А SAP Cloud ERP дає компаніям можливість переходити до модульної хмарної ERP-моделі з вбудованим AI.
І навпаки, якщо компанія зі 200 співробітниками може чудово працювати без складної ERP, якщо її бізнес-процеси прості.
Головний сигнал: якщо керівництво вже не може отримати достовірну відповідь на просте питання «що відбувається з моїм бізнесом?» без ручного зведення п'яти Excel-файлів — найімовірніше, час настав.
Що сьогодні найбільше гальмує цифрову трансформацію українських компаній: гроші, люди, керівництво, старі IT-системи чи небажання змінювати бізнес-процеси? Що ви бачите найчастіше у своїй практиці?
Я б поставила на перше місце саме готовність змінювати спосіб роботи. Технологію можна придбати. Набагато складніше змінити процес, який протягом десяти років працював за принципом «ми завжди робили так».
У березні цього року під час дискусії з українським бізнесом ми якраз бачили, що серед бар'єрів є і бюджет, і складність впровадження, і дефіцит компетенцій. Але найуспішніші трансформації починаються з позиції керівництва: не «встановити нову систему», а «змінити спосіб управління компанією».
Хороший приклад — Business Evolution, яка впровадила SAP Cloud ERP за чотири місяці за підходом Fit-to-Standard, без кастомної розробки.
Це дуже важливий сигнал для українського бізнесу: цифрова трансформація не обов'язково повинна бути багаторічним IT-проєктом. Коли бізнес готовий переглядати процеси, шлях до результату може бути набагато коротшим.
SAP інвестує в український ринок попри війну. Який потенціал ви бачите в Україні після завершення війни: це буде передусім ринок відновлення чи Україна може стати одним із технологічних хабів Європи?
Я переконана, що Україна має шанс стати не просто ринком відновлення, а технологічним майданчиком нового покоління.
Відновлення саме по собі створить величезний попит на технології: у виробництві, енергетиці, логістиці, будівництві, агросекторі, фінансах, державному управлінні. Але ще важливіше те, що Україна не повинна відтворювати стару інфраструктуру в тому самому вигляді.
Ми можемо одразу будувати економіку, що працює на основі хмарних технологій, даних та штучного інтелекту.
SAP працює в Україні вже понад 30 років і продовжує інвестувати в локальну експертизу, партнерську екосистему та локалізацію.
У 2026 році ми, зокрема, локалізували хмарне рішення для управління виробничими процесами SAP Digital Manufacturing українською мовою, а українські партнери SAP продовжують активно працювати в міжнародній екосистемі компанії, брати участь у глобальних заходах і розвивати експертизу, підтверджену міжнародними сертифікаціями SAP.
Тому я бачу Україну як потенційний технологічний хаб між Європою та іншими ринками, особливо якщо нам вдасться зберегти людський капітал, розвивати освіту та створювати сприятливе середовище для технологічних інвестицій.
Якщо уявити українську компанію 2030 року — якою буде її IT-архітектура і роль людини в ній? Що з того, що сьогодні здається футуристичним, на вашу думку, стане звичайною практикою?
Я думаю, що у 2030 році ми значно рідше говоритимемо про «IT-систему» як набір окремих програм. Я бачу компанію як єдину цифрову екосистему, де ERP, дані, AI, аналітика та бізнес-процеси пов'язані між собою. Частина рутинних процесів виконуватиметься AI-агентами практично непомітно для людини.
Наприклад, система побачила зміну попиту, проаналізувала запаси, спрогнозувала потребу, перевірила постачальників, запропонувала або ініціювала закупівлю в межах заданих правил, повідомила людину лише там, де потрібне рішення.
Чим більше операційної роботи ми передаємо машинам, тим більшої цінності набувають людські компетенції: стратегічне мислення, відповідальність, емпатія, креативність, лідерство і здатність приймати рішення там, де немає готового алгоритму.
І, можливо, головна зміна буде не технологічною, а управлінською: ми перестанемо будувати бізнес навколо того, що може зробити програмне забезпечення, і почнемо будувати його навколо того, який результат хочемо отримати.
Хто увійшов до складу журі Super Board 2026:
- Валерій Красовський – CEO та співзасновник Sigma Software Group і президент Diia.City Union;
- Ганна Мікулицька – керівна директорка SAP Ukraine;
- Юлія Згеєва – засновниця Zgeyeva Consulting та експертка з Executive Search;
- Олена Лоєнко – операційна директорка Kharkiv IT Cluster;
- Наталія Микольська – виконавча директорка Diia.City United;
- Сергій Бондаренко – CEO Scale Academy та співвласник CEO Club;
- Анна Дерев’янко – виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації;
- Андрій Чумаченко – CEO та засновник агенції BASE;
- Дмитро Попінако – CEO та засновник Innoware;
- Вірослава Новосильна – засновниця та CEO SLOVA Tech PR.
Раніше SPEKA розповідала, що SAP локалізувала пакет Digital Manufacturing для українських виробництв.