Де українському tech-бізнесу знайти фінансування?
Рано чи пізно кожна технологічна компанія впирається у стелю своїх фінансових можливостей. Продукт уже працює, попит збільшується, команда розростається. Але щоб рухатися далі, треба капітал.
Тут і починається фандрейзинг. І перше питання має звучати не «як залучити кошти», а набагато важливіше: «навіщо вони вам потрібні саме зараз?». Відповідь на це питання визначить майже все: скільки залучати грошей, на який термін, у кого і на яких умовах.
В Axendra ми найчастіше працюємо з українськими виробниками в наукоємних галузях і допомагаємо їм залучати венчурний капітал. Це може бути продаж частки в компанії або боргове фінансування з можливістю його конвертації в акції. Серед потенційних інвесторів — європейські та американські венчурні фонди, сімейні офіси та корпоративні інвестори.
Але венчурні гроші — далеко не єдиний варіант. Компанія може комбінувати різні джерела фінансування залежно від того, яке завдання зараз стоїть перед бізнесом. І ось що сьогодні є на столі в українського технологічного підприємця.
Венчурний капітал: купити собі час
Венчурні інвестиції потрібні, коли компанія хоче рости швидше, ніж дозволяє власний cash flow. Наприклад, ви вже бачите попит, але щоб його задовольнити, потрібно швидко масштабувати виробництво. Або продукт працює, але для виходу на великий міжнародний ринок потрібна команда продажів, маркетинг і локальна інфраструктура.
І тут інвестиції дають компанії найцінніший ресурс — час. Але є нюанс: гроші не лікують проблеми бізнесу. Вони їх масштабують.
Якщо погано працюють продажі, після раунду ви просто отримаєте дорожчий відділ продажів. Якщо продукт не готовий до масштабування — більше грошей означатиме більше витрат.
Тому хороший раунд має дати компанії можливість зробити стрибок: вийти на новий ринок, суттєво збільшити виробництво, довести технологію до наступного рівня.
І ще одне питання, про яке фаундери іноді згадують занадто пізно: яку частку компанії ви готові віддати за ці гроші? Бо залучити $2 млн можна по-різному. Важливо, що залишиться в засновників після угоди і що компанія отримає натомість.
Гранти: гроші на конкретну технологію
Підписуйтеся на наші соцмережі
Для технологічних компаній гранти можуть бути особливо цікавими. Такі гроші можна залучити на розвиток конкретного продукту чи технології.
Основними грантодавцями в Україні сьогодні можна назвати Український фонд стартапів, який часто об'єднує також міжнародні грантові програми, і Brave1, який активно надає кошти на розвиток оборонних технологій. Також для українських підприємців доступні й міжнародні можливості. Це, наприклад, такі програми, як Horizon Europe, European Defence Fund та інші програми ЄС.
Грантова модель має очевидний плюс: компанія не продає частку бізнесу і не бере на себе боргове навантаження. Але безкоштовних грошей не буває. У грантових програмах є чіткі цілі, критерії, дедлайни та вимоги до звітності. А сам процес залучення таких коштів може бути довшим, ніж хотілося б підприємцю.
Тому до гранту треба готувати не лише заявку. Потрібно мати порядок у фінансах, документах, корпоративній структурі та процесах. І чим складніша технологія і більший грант, тим складніше і важливіше компанії довести, що вона знає, на що витратить гроші і який результат отримає.
Борг: гроші без продажу частки
Є ще один очевидний варіант — позика. Банківський кредит тут усім зрозумілий. Але для технологічного бізнесу є й менш очевидний інструмент — корпоративні облігації.
Його механіка проста: компанія залучає гроші інвесторів, а потім повертає їх із відсотками у визначений термін. Головна відмінність від класичного кредиту — гроші можуть надати одразу багато інвесторів: від приватних до інституційних.
Для українського технологічного сектору це поки незвичний інструмент. Але він поступово стає дедалі популярнішим. Показовий кейс — виробник оборонних рішень «Вирій». Нещодавно компанія обрала облігації для залучення 2 млрд грн із потенціалом збільшення обсягу до 4 млрд грн. Ці кошти мають піти на оборотний капітал і масштабування виробництва.
Тут логіка дуже проста: якщо гроші швидко повертаються в бізнес через продажі, іноді вигідніше заплатити відсоток за капітал, ніж назавжди віддати частину компанії.
Біржа: коли компанія виходить за межі приватного капіталу
Ще нещодавно вихід української технологічної компанії на іноземну біржу здавався малореальним сценарієм. Сьогодні такі кейси вже є.
Наприклад, Kyivstar вийшов на Nasdaq через SPAC-злиття. Swarmer також став публічною компанією на Nasdaq. Тепер для них відкритий доступ до значно ширшого пулу капіталу. Але є ще одна важлива річ: акції публічної компанії самі стають інструментом для угод.
Це добре видно на прикладі Swarmer. Компанія уклала угоду щодо придбання Ratel Robotics на суму до $224 млн. Розрахунок передбачає комбінацію грошей та акцій Swarmer. Тобто публічна компанія отримує можливість використовувати власні акції як валюту для M&A.
Для бізнесу, який планує агресивне масштабування, це вже зовсім інший рівень фінансової архітектури.
Але перш ніж дати гроші, інвестор перевірить усе
Який би варіант не обрала компанія, є одна спільна вимога: інвестор має швидко зрозуміти, з ким він має справу. Хто власники? Як побудована компанія? Скільки вона заробляє? Які має зобов'язання? На що підуть залучені кошти? Що буде з бізнесом через два-три роки?
І чим швидше компанія може дати чіткі відповіді на ці питання, тим простіше проходить due diligence, і тим менше часу піде на пояснення базових речей.
Саме тут може допомогти статус резидента Дія.City. Публічний реєстр, щорічна звітність з аудиторським висновком та зрозуміла корпоративна структура дають потенційному інвестору більше інформації ще до початку глибокої перевірки.
Крім того, завдяки Дія.City в нашому правовому полі з'явилися елементи англійського права. Зокрема, такий важливий інструмент, як конвертовані позики, що дозволяє говорити з міжнародним інвестором його мовою й суттєво спрощує та пришвидшує перемовини при залученні фінансування в українську юридичну особу.
То де ж все-таки краще шукати фінансування?
І тут відповідь рідко зводиться до одного інструменту.
Грант може профінансувати розробку технології. Венчурні гроші — масштабування. Борг — закупівлю обладнання або оборотний капітал. А публічний ринок — наступний етап масштабування та великі корпоративні угоди.
Тому фінансова стратегія сучасної технологічної компанії все більше схожа на конструктор. Потрібно розуміти, який капітал підходить для конкретного завдання, скільки він коштує бізнесу і які зобов'язання створює на майбутнє.
І починається все з дуже простого питання: що саме ми хочемо змінити в бізнесі за гроші, які зараз залучаємо? Якщо на нього є чітка відповідь, далі вже можна вибирати інструмент.