Чи перевернe Terafab індустрію мікрочипів?

Про цю історію я свідомо не писав, поки сам у всьому спокійно не розібрався. Отже: нещодавно новинними каналами пройшло повідомлення, що Ілон Маск запланував будівництво найбільшого у світі заводу з виробництва мікрочипів. Використовуючи ресурси Tesla і SpaceX, він планує реалізувати проєкт Terafab – побудувати в Техасі гігантський виробничий комплекс, який охопить весь цикл створення напівпровідників.

Макрофабрика для мікрочипів

Вже на старті масштаби вражають: площа майбутнього підприємства складе 9,3 квадратних кілометри (як 1300 футбольних полів), а вартість проєкту може досягти $120 млрд. На підприємстві, яке мільярдер уже називає «найціннішим у світі», за його словами, будуть випускати чипи для електромобілів, безпілотних таксі Cybercab, гуманоїдів Optimus, орбітальних дата-центрів і не тільки. Заявлена мета проєкту – випуск обчислювальних систем сукупною потужністю понад 1 тераватт на рік.

Передбачається, що Terafab розмістять в окрузі Граймс неподалік від водосховища Гіббонс-Крик. SpaceX уже опублікувала зображення того, як повинен виглядати майбутній комплекс. І це справді буде найбільша будівля у світі. Для порівняння: загальна площа приміщень Пентагону становить близько 6,5 млн квадратних футів – а Terafab буде більший приблизно в 15 разів. Така велика площа потрібна, щоб зібрати всі складові виробництва в одному місці. На підприємстві збираються об'єднати повний цикл виробництва мікросхем: виробництво високоякісних кремнієвих пластин, випуск логічних чипів і пам'яті, їхнє пакування і тестування. За задумом Маска, концентрація в одному місці дозволить значно скоротити час між розробкою нового процесора і початком його виробництва.

До проєкту також приєдналася Intel. Компанія заявила, що її технології проєктування, виробництва і передового пакування мікросхем будуть використовуватися для досягнення заявленої потужності Terafab. Для охолодження підприємства SpaceX і Tesla мають намір брати промислову воду з водосховища Гіббонс-Крик, а не з місцевих підземних джерел. Також передбачені власне очищення стічних вод і повторне використання води.

Втім, інформація про запуск проєкту поки досить суперечлива. (Це взагалі властиво проєктам Ілона Маска.) Зараз публікуються дані, що перший етап проєкту оцінюється в $16,8 млрд і повинен створити щонайменше 3000 робочих місць. Але ще навесні публікувалися документи округу Граймс, які вказували на значно більший масштаб будівництва – $55 млрд інвестицій на початкових етапах і до $119 млрд під час реалізації всіх черг комплексу.

Підписуйтеся на наші соцмережі

До слова, відносини Terafab з місцевою владою вже неоднозначні. З одного боку, подібний промисловий мегапроєкт – ласий шматок для будь-якого округу навіть у такому багатому штаті, як Техас. Саме тому проєкт уже отримав від влади округу великі податкові пільги. З іншого боку, вже понад тисячу місцевих жителів підписали петицію з вимогою посилити суспільний контроль за будівництвом через можливий вплив підприємства на воду, природу та інфраструктуру регіону. Крім того, сумний досвід Каліфорнії показує, що прихід у той чи інший регіон IT-гігантів означає різке зростання цін на житло і подорожчання життя загалом. Чому місцеві жителі зовсім не раді.

До речі, у квітні Tesla вже почала будівництво значно меншого дослідницького виробництва на території Giga Texas біля Остіна. Воно повинно стати експериментальним майданчиком, на якому будуть відпрацьовуватися технології перед запуском Terafab.

Дуже вдала ринкова ніша

У Ілона Маска, при всій суперечливості його постаті, є унікальна властивість регулярно опинятися в потрібний час у потрібному місці. Саме зараз індустрія напівпровідників опинилася в центрі уваги не тільки інвесторів, а й політиків, глав держав. Власне виробництво мікрочипів стало вже фактором геополітики.

Наприкінці липня побоювання через появу у Китаю власних імерсійних літографічних установок DUV призвели до масштабного розпродажу акцій виробників мікросхем у США та Азії, у ході якого їхня сукупна капіталізація скоротилася більш ніж на $1 трлн (якраз статок самого Маска в найкращі моменти його кар'єри). Китайська технологія поки ще «сира», тож країна не зможе швидко ліквідувати відставання від нідерландської ASML. Все ж таки йдеться про конкуренцію в галузі екстремальної ультрафіолетової літографії EUV, необхідної для найпередовіших технологічних процесів.

Тим не менш, поява власних DUV-систем може поступово знизити залежність Китаю від західного обладнання при виробництві менш передових і частини сучасніших мікросхем. Ну а далі – більше. Тобто через кілька років Китай неминуче отримає незалежність від західних систем виробництва чипів – і піде своїм шляхом (не якості, а кількості).

Для США будівництво Terafab – це можливість не залежати від сторонніх країн-постачальників мікросхем. Не випадково нещодавно адміністрація Трампа звернулася до Apple із закликом не купувати мікросхеми у Китаю. Про це заявив міністр торгівлі США Говард Латнік у своєму інтерв'ю для The Wall Street Journal. Справа в тому, що зростаючі ціни на чипи змушують Apple та інших виробників споживчої електроніки знову і знову підвищувати ціни на свою продукцію. Щоб пом'якшити дефіцит поставок, Apple звертається до китайських виробників.

Відомо, що Apple тестує чипи пам'яті, вироблені китайськими компаніями CXMT і Yangtze Memory Technologies. Це може свідчити про плани використовувати їх у пристроях Apple, які продаються в Китаї. (А далі – і по всьому світу.) «Адміністрація Трампа не підтримує це. Повинні бути інші рішення проблеми з пам'яттю, але використання американськими компаніями китайської пам'яті – не найкращий варіант», – сказав Латнік після відвідування заводу Apple в Х'юстоні.

«Terafab дозволить повернути передове виробництво в Америку, створити тисячі високооплачуваних робочих місць у Техасі і виробляти чипи для використання як на Землі, так і в космосі», – відразу ж вписався в тему Ілон Маск.

А адже є ще Тайвань, який усе ще займає домінуюче становище на світовому ринку напівпровідників. На його частку припадає близько 60% глобального випуску всіх мікрочипів (і близько 46% усіх виробничих потужностей з контрактного випуску мікросхем). При цьому в сегменті найскладніших і найпередовіших чипів (за тонкими техпроцесами) частка Тайваню перевищує 90%.

І якраз Тайвань показує, наскільки це вигідний бізнес, особливо в епоху штучного інтелекту. Нещодавно було оголошено, що Тайвань виплатить кожному своєму громадянину $314 дивідендів за рахунок мікропроцесорної індустрії. Всього в бюджет на 2027 рік закладено $7,4 млрд на такі виплати. Завдяки заводам з випуску мікрочипів, економічне зростання Тайваню в першому півріччі досягло 14,15%, це найвищий показник за останні 50 років.

Але Тайвань сам по собі – міна уповільненої дії. Якщо Китай вирішить прискорити процес «возз'єднання» і почнеться війна, то світ миттєво залишиться без критичної кількості напівпровідникової продукції. І завдання Terafab – застрахувати США від такого розвитку подій.

Нарешті, останній вимір цієї промислової ініціативи. Зараз багато компаній, особливо у сфері AI, проєктують мікрочипи під власні потреби. Серед них – OpenAI, Google, Anthropic та інші. Але таким проєктам потрібен контрактний виробник. Terafab якраз і претендує на цю роль – універсальної гнучкої фабрики, яка зможе під замовлення випускати партії чипів будь-яких розмірів і архітектури. Хоча зрозуміло, що в пріоритеті будуть проєкти самого Ілона Маска.

З одного боку, це все чудово і реально може дуже позитивно вплинути на світовий ринок мікрочипів. З іншого – зовсім не хочеться отримати монополію напівбожевільного мільярдера. Хай уже він нарешті полетить до себе на Марс, а на Землі все нормальна конкуренція вирішує.
Денис Стаджі