4 «геніальні» вигадки маркетологів, в які всі вірять собі ж на шкоду
Маркетологи постійно вигадують яскраві ідеї, які здаються нам очевидною правдою, а насправді часто є добре продуманою стратегією. Бренди створюють для продуктів ефектні образи та слогани, які миттєво формують у нас відчуття користі або бажаного результату. Інколи маркетингові трюки не тільки вводять в оману, а й реально шкодять здоров’ю.
Два літри води — денна норма для дорослого
У 1945 році National Research Council, науково-консультативний орган у США, який готував експертні звіти та рекомендації для уряду щодо питань медицини, харчування, екології та технологій, опублікував рекомендацію про питний режим. Дорослим людям радили пити близько 2,5 л води на добу. Але уточнювалося, що більшість цієї води надходить з їжею (овочами, фруктами, першими стравами). З часом уточнення «загубилося», як і 0,5 л води — залишился лише 2 л (або 8 склянок). У 1990-х закордоном рекомендацію про 2 л активно підхопили виробники бутильованої води, фітнес-індустрія, медіа та лайфстайл-видання. У 2000-х ідея докотилася й до України.
Насправді потреба у воді залежить від статі, ваги, фізичної активності, раціону, стану здоров’я людини та навіть клімату країни, де вона перебуває. Проте й у 2026 році попри доступність і відкритість наукових ресурсів, більшість медіа, фітнес-тренерів та нутриціологів продовжують пропагувати «2 літри на день» як універсальну норму.
Навіщо? Просте правило «2 л» звучить конкретно та дисциплінує, його легше продати, ніж складне пояснення про індивідуальні потреби. Крім цього, порада класно працює як елемент контент-маркетингу (в чек-лістах, марафонах).
Підписуйтеся на наші соцмережі
Light, 0% жиру, fit, sugar free
Продукти з написами «light», «0% жиру» або «fit» створюють враження допомоги у зниженні ваги, впливаючи на сприйняття продукту людиною. У психології це явище називається «health halo» (ефект ореолу здоров’я): коли продукт має «здорове» маркування, люди автоматично вважають його корисним і думають, що можна їсти більше без ризику. Такі маркування почали масово використовувати ще у 1970-х роках у США — виробники прагнули підлаштуватися під зростаючу зацікавленість людей до дієт та низькожирових продуктів. Щоб збільшити продажі і підвищити довіру споживачів компанії почали візуально виділяти продукти для схуднення тригерним написами. Виникала ілюзія «їж наші продукти і все одно худни — це безпечно».
Напис «0% жиру» не гарантує користі для здоров’я, оскільки продукт може бути низькожировим, але висококалорійним (для компенсації відсутності жиру, виробники додають солодкі добавки, які містять калорії). А під написом «sugar free» можуть ховатися синтетичні підсолоджувачі замість цукру. До цієї ж «богатої сім’ї» належать слова «натуральний», «з цільного зерна», «органічний», «еко», які бренди активно юзають сьогодні.
Чорна зубна паста відбілює зуби
Насправді це фейк. Маркетологи ж люблять називати такі речі «вдалим маркетинговим рішенням», бо знайшли миттєвий психологічний ефект — побудували візуал на контрасті. Чорна піна створює оптичний ефект: зуби здаються неймовірно білими після її випльовування та прополіскування рота водою.
В реальності чорна зубна паста не тільки не відбілює зуби краще за звичайні, а й може зашкодити. Чому? Бо головний інгредієнт — активоване вугілля, яке діє як абразив. Тобто ви фактично «шліфуєте» емаль, що при частому використанні може призвести до її стирання, підвищеної чутливості, появи мікротріщин. Частинки вугілля можуть забиватися в пломби, елементи брекет-систем, залишаючи темні обідки.
Ефект «сліпучо-білих зубів» виглядає вражаюче, але він оманливий, а постійне використання чорної пасти може більше нашкодити, ніж допомогти. Проте з точки зору маркетингу це ідеальне рішення: миттєвий вау-ефект легко продати, бо споживач хоче швидкого результату, а не довгого догляду за зубами та регулярних візитів до стоматолога.
Сік — це суперкорисно для здоров’я
З чим у нас асоціюється склянка фрешу? З вітамінами! Чому в голові виникає саме така асоціація? Маркетологи компаній-виробників соків добре попрацювали. Яскраві упакування із соковитими ідеальними фруктами та овочами, написами «100% натуральний», «свіжовичавлений» обіцяють здоров’я, енергію, а інколи й денну норму вітамінів та мікроелементів в одній склянці.
Насправді ж магазинні соки можуть містити концентрати, доданий цукор, ароматизатори, підсилювачі смаку та консерванти, які створюють бажаний смак і запах, але не роблять напій корисним. Є ще один цікавий момент: маркетингові тригери працюють не тільки на бренд. Якщо людина й розуміє, що написане на упакуванні — це лише реклама, то вона часто впевнена, що домашній фреш, приготований власноруч, гарантовано натуральний і нешкідливий. Людина далі асоціює склянку соку зі здоров’ям та вітамінами.
Що про фреші кажуть наукові дослідження? Вони однозначні: цілий фрукт або овоч завжди корисніший за склянку соку. Причина проста — у фруктах і овочах залишається клітковина, яка сповільнює засвоєння цукру, допомагає травленню, підтримує відчуття ситості та нормалізує рівень цукру в крові. А фреш — це концентрований цукор без клітковини, який швидко підвищує калорійність раціону, може сприяти набору ваги, коливанню рівня цукру чи шкодити зубам і шлунково-кишковому тракту. Проте легше продати склянку соку, ніж привчити людей щодня їсти овочі та фрукти.
Маркетинг не є злом, але його основне завдання — продати. Тому найкращим захистом від маніпуляцій є критичне мислення та розуміння базових речей про здоров’я і тіло.