13 млрд грн інвестицій і «народне ІРО»: як «Київстар» перебудовує модель зростання
13 млрд грн інвестицій у 2026 році, перевиконаний план на $1 млрд і підготовка «народного ІРО» — такими параметрами «Київстар» описує нову фазу трансформації. Фактично йдеться про дострокове виконання зобов’язання інвестувати $1 млрд до кінця 2027 року: станом на кінець першого кварталу 2026-го компанія вже спрямувала в економіку України $1,3 млрд із 2023 року.
Для Nasdaq це незвичний тип активу: телеком-оператор із цифровими вертикалями, M&A-експансією та енергетичним хеджем, який демонструє 30% річного зростання і 56% прибутковості — показники, нетипові для класичного телеком-сектору Східної Європи.
В інтерв’ю Forbes Ukraine президент компанії Олександр Комаров окреслив логіку переходу від класичного телеком-оператора до диверсифікованої цифрової групи з телеком-ліцензією.
Масштаб і темп: фінансова рамка 2026 року
Компанія закладає зростання доходу у гривні на 15–18% у 2026-му та приріст прибутку на 5–8% у доларі. За співвідношення інвестицій до доходу на рівні 23–26% це означає близько 13 млрд грн капіталовкладень протягом року.
Із 2023-го «Київстар» уже інвестував в економіку України $1,3 млрд, перевиконавши зобов’язання у $1 млрд до кінця 2027-го. Більшість коштів спрямовано в мережу, яка покриває понад 96% населення, що робить її найбільшою телеком-інфраструктурою в країні та ключовою основою для подальшої цифрової диверсифікації.
Водночас компанія працює на зрілому ринку. Кількість активних SIM-карт зменшилась майже на 2 млн за рік через відтік населення та демографічні фактори. Щомісяця «Київстар» підключає понад 200 000 нових абонентів, що відповідає близько 50% ринку нових підключень. Загалом це 6–7 млн підключень на рік, переважно ситуативних. Зростання ринку можливе насамперед за рахунок середнього чеку. Усі оператори звітують НКЕК, що дозволяє оцінювати ринок за реальними абонентами, а не номінальними SIM-картами, і підтверджує структурну стагнацію абонентської бази.
Екосистема як відповідь на мультиплікатори
Після виходу на Nasdaq у серпні 2025 року компанія змінила фокус на сприйняття інвесторами. Трансформація в цифрову компанію з телеком-ліцензією дала результат: 30% річного зростання і 56% прибутковості.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Телеком у Східній Європі торгується з мультиплікатором 4–6х, причому 4х — один із найнижчих показників для лідера ринку. Для бізнесів на кшталт Tabletki.ua середній глобальний мультиплікатор — близько 12х. Саме ця різниця стимулює M&A-стратегію як спосіб підвищити оцінку групи в очах інвесторів.
У квітні 2025-го «Київстар» придбав Uklon за $155 млн, у травні — додаткові 28% Helsi за $10,5 млн. У квітні 2026-го — Tabletki.ua за $160 млн, що стало однією з найбільших воєнних M&A-угод на українському ринку. Tabletki.ua — операційно компактний бізнес із командою близько 50 людей. На розгляді АМКУ — заявка на купівлю 80% GigaCloud, що має посилити позиції групи у хмарному сегменті.
Компанія наголошує: купує не стартапи, а сталі бізнеси з потенціалом масштабування. Середній строк закриття суттєвої M&A-угоди в Україні — півтора-два роки, від першої розмови до транзакції. Оптимістичні очікування на рівні 6–9 місяців у реальності, за словами Комарова, варто множити щонайменше на два. Регуляторний фактор, зокрема час розгляду в АМКУ, критично впливає на горизонт реалізації, а до моменту фінальної транзакції угоду не можна вважати здійсненою.
Вертикаль e-commerce залишається у фокусі, але угоди з Comfy не буде. Попередні повідомлення про таку угоду в компанії назвали некоректними. Переговори з різними гравцями можливі, однак сам факт розмов не означає переходу до due diligence. Компанія підкреслює, що поява стратегічного покупця масштабу «Київстару» створює для власників бізнесів розуміння можливого виходу — як елементу здорового економічного циклу.
Хмара, Big Data і фінтех
Ентерпрайз-напрям включає Big Data та Cloud. Частка власних дата-центрів наразі становить декілька відсотків ринку, більшість хмарного бізнесу — перепродаж. Компанія є великим партнером Microsoft і паралельно розбудовує власну хмару, розглядаючи укріплення позицій у Cloud як один зі стратегічних пріоритетів поряд із Big Data.
Ключовий KPI — проникнення нетелеком-сервісів у базу телеком-клієнтів. Сьогодні близько 40% клієнтів купують нетелеком-сервіси; стратегічна амбіція — наближення до 100% проникнення, тобто ситуація, за якої кожен телеком-клієнт користується принаймні одним додатковим сервісом групи. Додавання власної хмари розглядається саме через призму зростання цієї пенетрації, а не як самоціль у частці ринку.
У фінтеху компанія перебуває на нульовій фазі: оцінює моделі самостійного запуску або партнерства з банком, зважаючи на регуляторний тягар. Розглядаються різні альтернативи, які порівнюються між собою, при цьому фінансові сервіси розуміються як необхідний елемент повноцінної цифрової екосистеми.
Паралельно розробляється «народне ІРО» — можливість для українських інвесторів купувати акції Kyivstar Group із прямою кореляцією ціни між Nasdaq і українським майданчиком. Для цього необхідний прямий зв’язок котирувань між біржами та погодження з українським регулятором ринку цінних паперів.
Енергетика як хедж
За три роки ціна електроенергії для бізнесу зросла на 200%. Для «Київстару» це найбільша стаття витрат, причому піки споживання збігаються з максимальною ціною.
Із початку війни компанія інвестувала понад $100 млн в енергонезалежність — передусім у акумуляторні батареї та генератори, однак цього виявилося недостатньо для повного хеджування ризиків. Компанія розглядає модель, за якої може одночасно виступати покупцем і продавцем електроенергії, хеджуючи цінові ризики на рівні консолідованих фінансів. У грудні 2025-го придбано СЕС «Санвін 11» за 347,57 млн грн; у березні 2026-го отримано дозвіл АМКУ на купівлю ще шести СЕС у Львівській області.
«Санвін 11» покриває близько 3% річного споживання. Щоб енергетика стала суттєвим хеджем, потрібно 30–50% покриття власних потреб, а піки споживання компанії співпадають із максимальною ціною на ринку. За оцінкою компанії, 50% може коштувати близько $125 млн або більше з урахуванням необхідності диверсифікувати джерела — сонце, вітер і системи накопичення.
Пілотні проєкти з сонячними панелями на базових станціях уже працюють у різних форматах, іноді з вітряками. На окремих об’єктах тестується можливість автономної роботи протягом року за відсутності централізованого електропостачання, що особливо актуально для сайтів у полі, де підведення електроенергії робить інфраструктуру глибоко збитковою.
ШІ і нова роль CEO
На рівні операцій «Київстар» автоматизував роздрібний бізнес; близько 5% доходу генерується завдяки своєчасним пропозиціям клієнтам. У компаніях групи впровадження ШІ підвищує конверсію на 20–25%.
Компанія також інвестує спільно з Мінцифрою у створення національної LLM. Прямого бізнес-кейсу наразі немає: домінує GR-складова та формування власної компетенції створення великих мовних моделей із потенційними правами на використання та комерціалізацію.
Комаров використовує Gemini для скорочення часу на операційні задачі. Окремим стратегічним напрямом є проєкт Direct-to-Cell, який наразі є збитковим, однак розглядається як ставка на кооперацію наземних і супутникових мереж; наявність супутникового зв’язку вже впливає на вибір SIM-карт клієнтами.
За словами Комарова, обсяг завдань на посаді CEO за останні три роки масштабувався на порядок. У червні 2026 року він відзначає вісім років у компанії; роль поступово еволюціонує разом із масштабом бізнесу, який зростає швидше, ніж форма організаційного управління.
Його довгострокова мотивація прив’язана до акцій Kyivstar Group із горизонтом оцінки результату у 2028 році, що відповідає моделі опціонної участі топменеджменту в публічній компанії.
Висновок
«Київстар» рухається від моделі обмеженого телеком-зростання до екосистемної платформи з диверсифікацією в M&A, хмарі, енергетиці та потенційному фінтеху. 13 млрд грн інвестицій у 2026-му — не лише про розширення мережі, а про зміну структури доходів і ринкової оцінки. Ключовий виклик — реалізувати цю стратегію в умовах регуляторних бар’єрів, енергетичної волатильності та зрілого ринку зв’язку.