Як ШІ-фейки використовують в ІПСО проти України

3 хвилин читання

Зображення, згенеровані ШІ, та клікбейтні заголовки масово використовують у соцмережах для таргетованої пропагандистської реклами. Про це написав користувач X, що досліджує ШІ-вплив.

Викликати почуття жалості та використовувати тему соціальної несправедливості — один із ключових прийомів пропаганди

ШІ-фейки у фейсбуці можуть бути досить популярними та набирають десятки тисяч репостів і сотні тисяч лайків, а клікбейт та емоційна насиченість лише сприяють популяризації. Як влаштоване та чим небезпечне ШІ-ІПСО?

Пропагандистські дописи експлуатують теми фінансів, можливої капітуляції, родини та військових
Читайте також: У соцмережах та месенджерах активно поширюється відео, в якому нібито мігрант закликає іноземців приїжджати на роботу до України. У ролику чоловік південноазійської зовнішності англійською мовою стверджує, що в Україні “добре платять”, а також говорить про “багато красивих хлопчиків і дівчаток”.

Як роблять антиукраїнські ШІ-фейки

ІПСО може примітивно маніпулювати емоціями і використовувати війну як важливий для України інфопривід

Підписуйтеся на наші соцмережі

Пости, забарвлені «зрадою», можуть поєднуватись як з емоційними і клікбейтними заголовками, так і з екстрасенсорикою і езотеричними джерелами. Усе це потрібно для того, щоб створити в інфопросторі певний антиукраїнський меседж. І ШІ у цьому є досить потужним інструментом ІПСО.

Емоційна забарвленість є однією з базових ознак ІПСО

Серед тем, які пропаганда посилює ШІ-контентом, — українські військові та їхні дружини, наративи про родину та багатодітність, а також спогади про радянщину з підкресленою привабливістю срср. За допомогою цих меседжів — емоційних та зрозумілих кожному — легше маніпулювати свідомістю та просувати ідеї, вигідні пропаганді.

ІПСО часто обирає теми, які важливі багатьом українцям

Чим небезпечна ШІ-пропаганда та які меседжі просуває

Назви та описи каналів легко поширювачі ІПСО змінюють, щоб підлаштуватись під популярний меседж і маніпулювати

Крім того, що відрізнити дезінформацію від адекватного контенту буває нелегко, небезпечним в цьому випадку є принцип «накачки», тобто пропонованого контенту. У таких соцмережах, як Facebook та Instagram, алгоритми платформи зчитують інтереси аудиторії і пропонують їй дещо подібне. 

Родина — тема, яку легко і дуже часто експлуатує російська пропаганда. Щоправда, ця родина згенерована ШІ 

Саме там і можна зустріти дезінформацію, налаштовану під інтереси конкретного користувача. Щоб захиститись від дезінформаційного контенту, вкрай важливо критично мислити.

Це пропагандистський контент, що також може включати тематику ядерної зброї, або можливу здачу українських територій, тож основна задача фейків — змінити думку читача на потрібну. Як зазначив користувач X, процитований виданням Новини.LIVE, за його інформацією, 90% проаналізованих публікацій адмініструються з Вірменії.

Клікбейт і емоційна забарвленість викликають інтенсивні емоції у читачів, і ними легше прикрити брехливий меседж

Раніше Speka писала, що ШІ-військовий командувач з'явився у Китаї, а також про те, що генеративний ШІ є загрозою для електромереж.