Технологічний розкол: як Китай і США ділять світ штучного інтелекту

Глобальний ринок штучного інтелекту входить у фазу, яка може визначити його архітектуру на десятиліття. Китай почав системно блокувати продажі власних AI-компаній Заходу, обмежувати доступ до іноземних чіпів і посилювати експортний контроль. Усе це — ознаки переходу від торговельного протистояння до глибокого технологічного розмежування.

Про нову фазу конкуренції йдеться в аналітичному відео на YouTube-каналі Viktor Halasiuk, де детально розглянуто кроки Пекіна та їхні наслідки для США і глобального бізнесу.

Показовим кейсом стала угода між Meta з капіталізацією понад $300 млрд і китайським AI-стартапом Manus. Компанії домовилися про придбання приблизно за $2 млрд, але регулятори в Пекіні втрутилися та фактично поставили угоду на паузу. Співзасновників Manus — Соху Хуна та Ічао — тимчасово не випускають з Китаю, поки влада перевіряє, чи не порушує операція правила контролю іноземних інвестицій і вивезення технологій. Формальних обвинувачень немає, проте сигнал однозначний: критичні AI-компетенції не мають залишати країну.

Контроль замість відкритості

Того ж тижня з’явилася доповідь Комісії США з економічної та безпекової співпраці з Китаєм. У ній наголошується, що домінування Китаю в Open Source AI формує самопідсилюючу конкурентну перевагу, яка загрожує технологічному лідерству США.

Пекін діє системно. Адміністрація кіберпростору Китаю зобов’язала компанії на кшталт ByteDance та Alibaba зупинити закупівлі AI-чіпів Nvidia. У листопаді минулого року, за даними Reuters, Китай повністю заборонив використання іноземних AI-чіпів у державних дата-центрах. У січні цього року влада попросила компанії призупинити замовлення нових чіпів Nvidia H200, поки вирішується питання про дозвіл їхнього ввезення.

Паралельно одна з провідних китайських AI-лабораторій DeepSeek обмежила доступ до Nvidia та AMD, пріоритизувавши внутрішніх постачальників, зокрема Huawei. Аналітики розцінюють це як елемент свідомої стратегії: підтримувати бар’єри для американського «заліза» та моделей, стимулюючи перехід на локальні рішення.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Ескалація технологічного розриву

Із моменту набуття чинності закону про експортний контроль у жовтні 2020 року Китай уже 29 разів вводив або розширював експортні обмеження — таку статистику наводить Reuters. Попри американські санкції щодо напівпровідників, Alibaba, Baidu та ByteDance продовжують розвивати власні AI-системи, поступово скорочуючи розрив у продуктивності із західними моделями.

ByteDance та Alibaba планують закупівлю нового AI-чіпа Huawei 950 PR, що має зміцнити внутрішній ланцюжок постачання та зменшити залежність від західних виробників. Це вже не тактична відповідь на санкції, а стратегія формування автономної технологічної екосистеми.

Аналітики попереджають: якщо Пекін жорстко обмежить експорт прикладних AI-технологій, американські компанії втратять можливість просто купувати китайські AI-екосистеми, як намагалися зробити з Manus. Західним гравцям доведеться більше покладатися на власні розробки, а глобальний ринок швидше розділятиметься на два табори — з різними чіпами, моделями, стандартами та регуляціями.

Сценарій «двох світів»

Йдеться про глибокий decoupling — розмежування не лише економічне чи інституційне, а технологічне. Якщо сьогодні ще можна купити китайський стартап, орендувати американські чіпи та будувати моделі поверх глобальних open source-рішень, то в новому сценарії це вікно може зникнути.

Угоди блокуватимуться повністю, доступ до «заліза» та моделей стане одностороннім або суто внутрішнім. Кожен блок вибудовуватиме повний стек: власні чіпи, AI-фреймворки, хмари, стандарти безпеки, правила експорту, наукові конференції та репозиторії.

Перші елементи цього вже помітні: заборона іноземних AI-чіпів у державних дата-центрах Китаю, перехід Alibaba та ByteDance на Huawei 950 PR, обмежений доступ західних компаній до китайських моделей на кшталт DeepSeek. У відповідь Захід обмежує поставки напівпровідників і обговорює контроль не лише над hardware, а й над передовими моделями та сервісами.

Кінець глобального арбітражу

У такій конфігурації зникає арбітраж технологій, на якому десятиліттями заробляв глобальний бізнес. Більше не можна просто поєднати найкращий американський мікрочіп, китайський open source і нейтрального хмарного провайдера, щоб продавати продукт глобально.

Компаніям доведеться обирати табір — китайський чи західний стек — і будувати продукт відповідно до регуляцій і технічних реалій цього блоку. Для стартапів це означає вищий поріг входу та дорожчі помилки. Для держав — менше можливостей балансувати між двома центрами сили.

Штучний інтелект дедалі більше стає інфраструктурою суверенітету — на рівні енергетики чи фінансової системи. Якщо одна сторона контролює ваші моделі, дата-центри та чіпи, вона отримує важелі впливу на економіку, безпеку й інформаційний простір.

Саме тому Пекін обмежує вивезення прикладних AI-моделей і технологій та перекриває доступ іноземним чіпам у критичній інфраструктурі. Вашингтон намагається заблокувати Китаю доступ до найсучасніших напівпровідників.

Вибір без нейтралітету

У фіналі вимальовується жорстка дилема: інтегруватися в китайський технологічний ланцюжок чи в західний, або ж намагатися зберегти обмежену нейтральність ціною дублювання інфраструктури та високих витрат.

Європейський Союз уже балансує між прагненням до цифрового суверенітету та залежністю від американських моделей і хмар. Країни глобального Півдня змушені враховувати не лише ціну й якість, а й санкційні ризики та політичні червоні лінії.

У підсумку йдеться не просто про два ринки, а про два різні інформаційні та технологічні, а отже й економічні всесвіти. Із кожним роком між ними буде дедалі менше містків. Глобальний AI перестає бути спільним простором і стає полем системного геополітичного розмежування.