Упс! Не вдала спроба:(
Будь ласка, спробуйте ще раз.

Штучний інтелект у 1726 році: як Джонатан Свіфт передбачив ChatGPT

Світлана Овсієнко
Світлана Овсієнко Копірайтер SPEKA
Підписатися на нас
0
5 хвилин читання
Штучний інтелект у 1726 році: як Джонатан Свіфт передбачив ChatGPT зображення 1 Штучний інтелект у 1726 році: як Джонатан Свіфт передбачив ChatGPT. Фото: theconversation.com

Технологічні гіганти переконують суспільство, що великі мовні моделі здатні повністю змінити людське життя. Достатньо сформулювати текстовий запит — і алгоритми самостійно згенерують звіт, есе чи художній твір. Проте ілюзія механічного інтелекту виникла задовго до появи Кремнієвої долини: видання The Conversation нагадує, що ключові пастки ChatGPT передбачив сатирик Джонатан Свіфт ще у 1726 році.

Забута подорож Гуллівера: лабораторія, де народився перший «генератор тексту»

Більшість читачів пам'ятає роман Свіфта за двома початковими експедиціями: дріб'язкові ліліпути уособлювали нікчемність людських амбіцій, а велетні бробдінгнеги піддавали сумніву мораль Європи. У четвертій мандрівці благородні гуїгнгнми — розумні коні, наділені даром мовлення, — і зовсім змусили Гуллівера зневіритися в людській природі.

Натомість третя подорож зазвичай залишається поза увагою масової культури, хоча саме вона містить найвлучніші пророцтва щодо наукового прогресу. Відвідавши метрополію країни Бальнібарбі та її знамениту Академію Лагадо, Гуллівер знайомиться з місцевими «проєктантами». Під цим образом Свіфт висміяв експериментаторів із реального Лондонського королівського товариства.

Спочатку Гуллівер спостерігає абсурдні прикладні спроби приборкати природу: від вилучення сонячних променів з огірків до відновлення початкових продуктів харчування з екскрементів. Однак справжній технологічний прорив чекав на героя у відділі умоглядних наук, де професор разом із 40 асистентами демонстрував пристрій, що концептуально відтворює сучасний штучний інтелект.

Підписуйтеся на наші соцмережі

40 рукояток і 500 фреймів: як працював аналоговий ChatGPT у 1726 році

Серцем академічної розробки в Лагадо була гігантська дерев'яна рама розміром 20 на 20 футів. Всередині неї за допомогою дротів кріпилася безліч кубиків розміром з гральну кістку. Кожна грань кубика була обклеєна папером з нанесеним словом місцевої мови. По периметру конструкції розміщувалося 40 залізних рукояток.

Механіка роботи пристрою детально копіювала сучасні алгоритми генерування контенту:

  • За командою керівника проєкту 40 помічників одночасно повертали корби, випадковим чином змінюючи комбінації слів.
  • Асистенти зчитували отримані фрази, а писарі фіксували будь-які зв'язні речення.
  • Цей рутинний процес повторювався щодня по шість годин.

Автори проєкту переконували, що пристрій дозволить «найбільшому неуку» без жодних здібностей чи навчання писати книжки з філософії, поезії, політики, права, математики та теології. Професор уже демонстрував Гулліверу фоліанти з уривчастих фраз, з яких планував зібрати «повний корпус усіх мистецтв і наук». Для завершення грандіозного задуму науковцю бракувало лише додаткового фінансування на спорудження ще 500 подібних рам.

Галюцинації алгоритмів та небезпека ледарства: у чому пророцтво Свіфта щодо ШІ

Пристрій з Академії Лагадо — це практично точний опис принципу роботи великих мовних моделей (LLM), хоч і у громіздкому виконанні. Свіфт не передбачив хіба що можливість користувача ставити машині конкретні промпти. Втім, значна частина діяльності сучасного ШІ полягає саме в автоматичному генеруванні текстів на основі накопиченого масиву слів.

Головне вістря сатири Джонатана Свіфта спрямоване проти ілюзії, ніби механічна маніпуляція словами може самостійно сформувати глибоку мудрість. Аналогова машина створювала гігантські обсяги нісенітниць, із яких лише зрідка вихоплювалися осмислені фрагменти.

Парадокс полягає в тому, що академіки XVIII століття передбачили важливий запобіжник. У Лагадо біля машини завжди чергували писарі-редактори, які відсіювали інформаційне сміття. Натомість у сучасній цифровій індустрії користувачі часто позбавлені таких фільтрів, через що масово стикаються з явищем, коли галюцинації ШІ видаються за достовірне знання.

Пасивний розум у цифрову епоху: висновки для сучасної індустрії

Аналіз Свіфта доводить: прагнення скоротити інтелектуальні зусилля за допомогою автоматизації існувало задовго до появи перших ЕОМ. Письменник викрив людську схильність віддавати перевагу швидкості та обсягам перед глибиною та змістом.

Сучасний штучний інтелект зробив величезний крок уперед порівняно з ручними корбами 1726 року, проте базова концепція пасивного сприйняття інформації залишилася незмінною. Якщо людина відмовляється від критичного аналізу, вона ризикує перетворитися на того самого оператора рами з Лагадо, який сприймає випадковий набір красиво дібраних слів за справжню інтелектуальну цінність.

0
Icon 0

Підписуйтеся на наші соцмережі