Соцмережі та ШІ замість традиційних медіа. Головні висновки зі звіту про медіаспоживання від Reuters Institute
Новини давно уже приходять до нас не з газет, а зі смартфону. До соцмереж, що домінують у медіаспоживанні, долучився новий гравець — штучний інтелект. Звіт Reuters Institute 2025 це офіційно підтвердив.
Щороку дослідницький центр при Оксфордському університеті Reuters Institute for the Study of Journalism, що вивчає сучасну журналістику, медіа та цифрове середовище, представляє великий звіт про медіаспоживання у світі. Цьогорічний аналіз у чотирнадцятий раз розповідає про те, як люди читають новини, які платформи для цього обирають, на що звертають увагу. Давня тенденція до вибору соцмереж як джерела новин цьогоріч доповнилася ШІ-чатботами. Зростання популярності відео та ШІ, втома від новин, довіра до інфлюенсерів — це те, про що розповідається на 170 сторінках звіту від Reuters Institute. Там не лише про те, як люди сприймають інформацію та взаємодіють із новинами. Висновки Reuters Institute можуть слугувати приводом для глибшого вивчення трендів дослідниками чи бути інструкціями для медіаменеджерів для розвитку власних проєктів.
Свої висновки дослідники із Reuters Institute зробили на основі аналізу відповідей понад 100 тис. респондентів із 48 країн. Це дозволило сформувати релевантний зріз сучасного медіаландшафту та простежити його зміни на фоні зростання популярності соціальних мереж, відео та ШІ-інструментів.
Ось основні висновки зі звіту Reuters Institute.
1. Перехід до соцмереж, відео та альтернативних новинних каналів
Соціальні мережі дедалі активніше перебирають на себе увагу користувачів та відволікають їх від традиційних медіа.
Автори звіту продовжують спостерігати міграцію аудиторії з традиційних джерел новин — телебачення, друкованих видань і традиційних новинних вебсайтів — до соціальних мереж, відеоплатформ та агрегаторів. Вперше у США споживання новин із соцмереж перевищило телебачення, і цей зсув посилився після таких важливих політичних подій, як інавгурація Дональда Трампа у січні 2025 року.
Водночас спостерігається зростання ньюінфлюенсерів — користувачів соцмереж, які розповідають та коментують новини. Інфлюенсери у TikTok, Instagram та YouTube стають основними джерелами новин для молодшої аудиторії, часто затьмарюючи традиційних журналістів та ЗМІ за охопленням та залученістю. Цей зсув стосується не лише переваг платформи, а й довіри та близькості: багато молодих людей сприймають інфлюенсерів як більш автентичних або тих, хто відповідає їхнім інтересам, ніж традиційні медіабренди.
Парадокс цього зсуву полягає ще й у тому, що, хоча інфлюенсери набувають популярності, майже половина аудиторії (47%) розглядає їх як імовірне джерело дезінформації та неправдивої інформації.
2. Втрата інтересу до новин
Підписуйтеся на наші соцмережі
Втома від новин та стагнація підписок — іще один тренд Reuters Institute 2025. Інтерес до телебачення, газет і навіть відомих новинних вебсайтів продовжує знижуватися, так само скорочується число людей, готових платити за доступ до медіа. Люди відмовляються від новин з різних причин: негативний вплив на настрій (39%), відчуття перевантаженості (31%), надмірне висвітлення конфліктів (30%) та безсилля діяти (20%). Натепер 18% людей у 20 розвинених країнах платять за онлайн-новини. Показник не змінився у порівнянні із минулим роком, проте після зростання у часи Covid-19 тенденція невтішна. Частка тих, хто платить, різко варіюється від 42% у Норвегії до 6% у Хорватії. Тож можна припустити, що стратегії медіамонетизації, орієнтовані на підписну модель, ймовірно, досягли свого логічного піку.
40% людей у світі уникають новин, що відповідає найвищому рівню за всю історію спостережень і перевищує попередній піковий показник у 29% 2017 року.
Молодша аудиторія дедалі частіше вважає новини «занадто складними для розуміння», тоді як контент, створений штучним інтелектом, посилює занепокоєння щодо достовірності інформації та перевантаження. До прикладу, У Великій Британії люди віком до 35 років у чотири рази частіше (12%) уникають новин, оскільки не розуміють їх, ніж люди старше 35 років (3%).
Окрім того, новинні організації стикаються з екзистенційними загрозами від змін цифрової екосистеми. Реферальний трафік з таких платформ, як Facebook та Twitter, різко скоротився — на 67% та 50% відповідно за два роки. Додатковою проблемою стали ШІ-агрегатори новин, які ще більше порушують традиційні шляхи, за допомогою яких аудиторія дізнається про новини та взаємодіє з ними.
3. Правда та криза довіри
Однією з основних тем звіту за 2025 рік є зменшення довіри до новин. Рівень довіри до новин у світі протягом останніх трьох років стабільно становить 40%. У всіх країнах, де проводилось опитування, понад половина респондентів (58%) висловлює стурбованість щодо своєї здатності відрізняти правдиву інформацію від неправдивої в інтернеті — цей показник зростає до 73% у США та Африці, де використання соцмереж є найвищим. Західна Європа має дещо кращі результати, проте й тут 46% висловлюють подібні занепокоєння. Довіра до новин коливається від 67% у Фінляндії до 22% в Угорщині та Греції. У Великій Британії спостерігається особливо різке падіння на 16 пунктів з 2015 року, до 35%. А найбільше занепокоєння щодо фейкових новин зафіксована у Нігерії (84%), Південній Африці та США (по 73%).
4. Революція штучного інтелекту: перспективи та небезпека
У звіті вперше задокументовано значний інтерес до чатботів зі штучним інтелектом для пошуку новин. Такі інструменти, як ChatGPT, Google Gemini та Meta AI, активно використовуються, особливо молодими людьми, для безпосереднього доступу до новин. Їх обирають замість традиційних пошукових систем чи новинних застосунків. Це сигналізує не лише про глибокі зміни у тому, як саме новини знаходять, фільтрують і споживають, а про те, як ШІ дедалі активніше формує інформаційне середовище.
15% респондентів до 25 років щотижня споживають новини через чатботи й інтерфейси зі штучним інтелектом, тоді як загалом цей показник становить 7%. ШІ-сервісами, які респонденти найчастіше називали своїм джерелом новин, були ChatGPT, Gemini і Meta AI. Щотижневе використання чатботів із штучним інтелектом для новин коливається від 18% в Індії до 3% у Великій Британії. Рівень задоволення від новин, створених ШІ, коливається від 44% в Індії до 11% у Великій Британії.
5. Відео у соціальних мережах забирає увагу
У всьому світі зростає споживання відео у соціальних мережах. Споживання відеоновин у світі зросло з 67% до 75% лише за два роки, а частка відео у соцмережах підскочила з 52% до 65%. Такі країни, як Індія, Таїланд, Філіппіни та Кенія, тепер надають перевагу перегляду новин, а не читанню. Важливо, що перегляди відео здебільшого відбуваються на сторонніх платформах (61%), а не на вебсайтах видавців (29%), що докорінно змінює економіку відеожурналістики. Щотижневе використання YouTube для будь-яких цілей зросло на 2 відсоткові пункти, до 63%, а споживання новин на платформі стабільно на рівні 30%. Іще одним важливим показником стало те, що відеосервіс TikTok став найшвидше зростальним джерелом новин у світі (+4 відсоткові пункти), досягнувши показників 49% у Таїланді та 40% у Малайзії.
Майбутнє медіаринку: невизначеність, старі нові виклики та життя у світі ШІ
Звіт Reuters Institute за 2025 рік відображає медіаекосистему, що перебуває у стані змін. Традиційна для ринку невизначеність стала іще більшою через рух до соціальних медіа та штучного інтелекту, що забирає увагу користувачів від традиційних медіа.
Іще однією «класичною» проблемою для медіа продовжує бути пошук моделей монетизації — схоже, часи, коли медіа могло сподіватися на дохід від підписок, завершується.
Окрім того, зараз особливо помітно, що межі між професійною журналістикою, контентом від інфлюенсерів та інформацією, створеною штучним інтелектом, розмиваються. Усе це робить особливо актуальною потребу в достовірних новинах.