ШІ як релігія: творець VR пояснив, що не так з OpenAI і Big Tech
Штучний інтелект дедалі частіше описують як технологію, яка змінить економіку, політику та саме людство. Але американський комп’ютерний вчений, піонер віртуальної реальності та один із найвідоміших критиків сучасної технологічної індустрії Джарон Ланьє пропонує дивитися на ШІ як ідеологію та новий світогляд зовсім інакше. В інтерв’ю YouTube-каналу This Is The World він стверджує: головна небезпека полягає не в самій технології, а в ідеології, яку навколо неї побудували технологічні корпорації та частина Кремнієвої долини.
Чому AI у Кремнієвій долині перетворюється на нову ідеологію
У центрі його критики — саме спосіб, у який технологічна індустрія описує AI. На думку дослідника, сам термін «штучний інтелект» уже містить філософське навантаження, яке підштовхує людей сприймати програмне забезпечення як нову форму свідомості або навіть окремий вид життя. Саме така інтерпретація, а не самі технології, і створює головні ризики.
Дослідник наголошує: ШІ — це насамперед програмне забезпечення, а не автономна сутність. Проблема виникає тоді, коли суспільство починає переносити відповідальність із людей на алгоритми. У такій моделі рішення нібито ухвалює сама система, а не компанії чи розробники, які її створили.
Водночас піонер VR пропонує інший підхід — розглядати ШІ як форму колективної співпраці між людьми. Він порівнює сучасні моделі з Wikipedia або open-source-проєктами, де результат виникає через взаємодію великої кількості учасників. У такій концепції штучний інтелект перестає бути «новим богом» і стає інструментом кооперації.
OpenAI, Ілон Маск і філософія ШІ: чому в Big Tech говорять про «кінець грошей»
Однією з найгостріших тез інтерв’ю стала критика нового світогляду технологічних компаній. Ланьє звертає увагу на документи для інвесторів OpenAI, де прямо зазначено, що інвестори можуть втратити гроші, оскільки компанія потенційно здатна зробити саму концепцію грошей менш важливою. Він також згадує заяви Ілона Маска про те, що гроші можуть втратити значення у майбутньому.
Кремнієва долина, на його думку, поступово рухається від класичного капіталізму до системи прямої поведінкової модифікації. Якщо раніше корпорації заробляли через продаж товарів і реклами, то тепер головною цінністю стає можливість безпосередньо впливати на поведінку людей через алгоритми.
Цим, зокрема, пояснюється посилення політичного радикалізму, культів особистості та зростання впливу авторитарних лідерів після домінування великих соціальних платформ. Алгоритми працюють із базовими людськими страхами, емоціями та соціальними реакціями значно ефективніше, ніж традиційна політична комунікація.
Як капіталізм спостереження, алгоритмічна маніпуляція та соціальні мережі змінюють поведінку людей
Американський дослідник не закликає повністю знищити соціальні мережі. Він вважає саму можливість цифрового спілкування корисною. Але головною проблемою називає централізовані алгоритмічні платформи, побудовані на поведінковому впливі.
Він різко критикує модель, за якої користувач перестає бути клієнтом і перетворюється на ресурс для експлуатації. Окремо він згадує американський закон Section 230, який фактично звільнив цифрові платформи від відповідальності за наслідки їхньої роботи. У результаті технологічні компанії, за його оцінкою, перетворилися на глобальні системи поведінкової модифікації.
При цьому американський дослідник уникає терміна «капіталізм спостереження». Він вважає, що проблема вже вийшла за межі класичного капіталізму, оскільки головним інструментом влади стають не гроші, а контроль Big Tech над поведінкою людей через цифрові мережі.
Підписуйтеся на наші соцмережі
Як культ суперінтелекту перетворює AI на нову цифрову релігію
Дослідник прямо говорить, що для багатьох людей у Кремнієвій долині AI уже виконує роль релігії. Особливо це стосується молодших поколінь технічних спеціалістів на Західному узбережжі США.
Він бачить у цьому одразу кілька характерних рис. Одні вірять, що суперінтелект принесе безсмертя. Інші — що AI спричинить апокаліпсис, після якого з’явиться нова форма цивілізації. У результаті частина індустрії починає ставити абстрактне «майбутнє суперінтелекту» вище за реальні проблеми сучасності — бідність, голод чи кліматичну кризу.
Водночас Ланьє підкреслює: наука повинна починатися з визнання власного незнання. За його словами, людство досі не розуміє, як саме працює мозок і що таке свідомість. Тому будь-які категоричні заяви про створення повноцінного «цифрового розуму» він вважає передчасними.
Чому контроль Big Tech і регулювання технологічних платформ стають глобальною проблемою
Окремо Джарон Ланьє говорить про проблему глобальної концентрації цифрової влади. Сучасний інтернет, за його оцінкою, фактично перетворився на систему кількох великих цифрових імперій, пов’язаних із США, Китаєм та частково росією.
Він не дає простої відповіді на питання про націоналізацію Big Tech. Натомість пропонує іншу ідею — світ має проводити більше експериментів із регулюванням технологічних платформ. Як приклад він згадує жорсткіші дії ЄС проти технологічних компаній та рішення Австралії обмежити доступ дітей до соціальних мереж.
На думку американського вченого, проблема сучасної цифрової системи в тому, що весь світ живе всередині однієї централізованої моделі. Через це суспільство не може порівнювати різні підходи та вчитися на альтернативних сценаріях розвитку.
Гідність даних, цифрова економіка та оплата за дані для AI-моделей
У розмові Ланьє також повертається до своєї давньої концепції «гідності даних». Вона передбачає, що люди повинні отримувати компенсацію за інформацію та цифровий контент, які використовуються для навчання AI-моделей.
Він вважає таку модель кращою за майбутнє, у якому суспільство повністю залежить від великих технологічних корпорацій або універсального базового доходу від кількох надпотужних компаній.
Водночас дослідник визнає: ідеального рішення не існує. Людям доведеться балансувати між приватністю та економічною участю у цифровій економіці. Якщо людина хоче отримувати дохід від власних даних, вона неминуче ділиться частиною інформації про себе.
Цифрове безсмертя і головна небезпека штучного інтелекту
Однією з найбільш філософських тем інтерв’ю стала критика цифрового безсмертя. Небезпечними він вважає не самі технології продовження життя, а радше поведінку людей, які починають вірити у можливість перенесення свідомості в цифрове середовище.
Віра в безсмертя, як він вважає, здатна виправдовувати жорстокість і радикальні дії, оскільки людина починає сприймати себе учасником «великої місії». Він також ставить під сумнів саму ідею того, що свідомість можна просто скопіювати у програмне забезпечення.
Ланьє наголошує: медичне продовження життя та цифрове безсмертя — це абсолютно різні речі. Якщо перше є практичним науковим питанням, то друге досі залишається радше філософською та ідеологічною концепцією.
Meta, VR і майбутнє віртуальної реальності після провалу метавсесвіту
Окремий блок інтерв’ю присвячений віртуальній реальності. Піонер віртуальної реальності, якого часто називають «батьком VR», надзвичайно жорстко оцінює підхід Meta до метавсесвіту. Він називає дії компанії «майже спробою вбивства VR».
Головною помилкою він вважає спробу зробити VR середовищем, у якому людина перебуває постійно. Віртуальна реальність, на його переконання, працює лише як особливий досвід, а не як повна заміна фізичного світу.
Ланьє також критикує бізнес-модель Meta, яка намагалася механічно перенести у VR логіку мобільних застосунків та App Store. Він переконаний, що компанія практично проігнорувала ключові переваги віртуальної реальності: трансформацію власного тіла, спільний досвід, кооперацію та можливість самостійно створювати світи всередині VR.
Попри нинішній провал великих платформ, Ланьє не вважає VR мертвою технологією. Він прогнозує, що інтерес повернеться, коли індустрія перестане копіювати моделі смартфонів і почне створювати унікальний досвід, заради якого люди справді захочуть використовувати віртуальну реальність.
Чому дискусія про AI дедалі більше схожа на боротьбу за майбутню модель суспільства
Головна думка Ланьє полягає в тому, що сучасна дискусія про AI уже давно вийшла за межі технологій. Йдеться про те, хто контролюватиме цифрові системи, як саме вони впливатимуть на поведінку людей і чи залишиться в людини простір для автономності.
Він не заперечує користь AI або цифрових платформ. Але попереджає: коли технології починають сприймати як надлюдську силу, суспільство поступово відмовляється від відповідальності, критичного мислення та здатності контролювати власне майбутнє.
Саме тому головна загроза AI, за версією Ланьє, — не повстання машин, а готовність людей добровільно передати алгоритмам право визначати, як працюватиме економіка, політика та соціальне життя.