ШІ в роботі з юридичними документами: які існують ризики та хто відповідає за результат?

Робота юриста часто пов’язана з великим обсягом текстів й документів: потрібно швидко знайти важливу інформацію, перевірити й підготувати документи, на які спиратиметься клієнт та з якими працюватиме суд. 

За даними Thomson Reuters, у 2025 році штучний інтелект (ШІ) використовували 26% юридичних організацій — це майже вдвічі більше, ніж у 2024 році, коли таких було 14%. Найчастіше такі інструменти застосовують для перевірки даних, юридичного пошуку й узагальнення матеріалів. Водночас у судах уже фіксували документи з вигаданими законами та фактами. 

У цій колонці розглянемо закордонні кейси використання ШІ в юридичній практиці й розберемося, які існують ризики у роботі з ним, для яких завдань цей інструмент корисний, а де він може помилитися.

Які існують ризики в роботі зі штучним інтелектом?

У юридичній роботі помилки ШІ найчастіше стосуються джерел і фактів: ШІ може вигадати джерело, неправильно пояснити рішення судових справ або навести неправдиві факти. Розглянемо ці три ризики докладніше.

ШІ може вигадати посилання, щоб підтвердити написану інформацію. Інколи він робить це так, що все виглядає дуже правдоподібно. Наприклад, він може згадати неіснуючу статтю або статистику й додати посилання на головну сторінку відповідного сайту, хоча знайти вказані дані за ним неможливо.

Реальне джерело теж може бути нерелевантним. ШІ може додати посилання на справжнє судове рішення через схожі слова, хоча воно стосується зовсім інших обставин. Якщо відкрити рішення, з’ясовується, що суд розглядав інше питання й не робив висновку, на який посилається чат. Тобто джерело існує, але наведену тезу не підтверджує.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Під час переказу матеріалів справи ШІ може переплутати, хто саме і що сказав, або подати твердження сторони як факт. Наприклад, слова позивача можуть стати «показаннями свідка», хоча в матеріалах справи їх так не називали. Також ми знаємо випадки, де ШІ з якоїсь причини формулював умовиводи з законопроєктів навпаки. Якщо не звірити переказ з оригіналом, до документа може потрапити обставина чи трердження, у яких не існує. 

Ці ризики стосуються і спеціальних юридичних сервісів. У дослідженні Stanford Law School протестували інструменти юридичного пошуку від LexisNexis і Thomson Reuters. Вони допускали помилки у 17–33% випадків. Тому навіть перевірені інструменти, спеціально створені для юридичного пошуку, не гарантують точності кожного результату.

Кейс конгресу США та двох судових справ

Помилки ШІ вже з’являються і в законодавчих чернетках, і в судових документах. У Палаті представників США юристам доводиться витрачати більше часу на виправлення законопроєктів підготовлених за допомогою ШІ, ніж знадобилося б на їхнє написання з нуля. А у двох судових справах адвокати подали документи з вигаданими джерелами й фактами, за що отримали штрафні санкції.

У США у справі Mata v. Avianca адвокат використав ChatGPT для пошуку судової практики, а його колега підписав і подав до суду документ на основі цього пошуку. У документі були неіснуючі рішення та цитати. Коли суд зобов'язав надати копії цих рішень, адвокати подали уривки, які теж виявилися вигаданими. У червні 2023 року суд визнав, що адвокати не перевіряли джерела, продовжували посилатися на неіснуючі рішення та надавали суду неправдиві пояснення. Суд наклав на адвокатів штраф $5000.

У вересні 2026 року Верховний суд штату Нью-Мексико виніс ухвалу у справі State v. Sandoval. Адвокат підготував за допомогою ChatGPT основну апеляційну скаргу, і в ній опинилися показання чотирьох неіснуючих свідків та неправдиві свідчення ще кількох осіб. Скарга також змінила зміст двох судових рішень. Адвокат визнав, що не перевірив факти й джерела, надані ШІ, перед поданням документа. Суд визнав його винним у неповазі до суду, зобов'язав сплатити $5000 доларів до Фонду захисту клієнтів Асоціації адвокатів штату, передав справу до Дисциплінарної ради й вилучив усі подані документи з матеріалів справи.

У серпні 2026 року POLITICO повідомило, що працівники Конгресу США почали частіше використовувати ChatGPT і Claude для написання законодавчих чернеток. До юристів Палати представників надходили тексти з неправильними посиланнями на закони, неточними термінами й формулюваннями. За словами одного зі співрозмовників, виправлення таких чернеток іноді займало більше часу, ніж написання законопроєкту з нуля.

Що можна доручити ШІ, а що має перевірити юрист

Опрацювання матеріалів справи

На етапі аналізу штучний інтелект може допомогти юристу опрацювати матеріали: скласти хронологію подій, коротко викласти позиції сторін, знайти в документах потрібні суми, дати чи умови. Але важливо кожен пункт звірити з оригіналом.2

Юридичний пошук

Під час пошуку інформації ШІ може підказати, на які норми чи судові рішення варто звернути увагу. Юрист має відкрити першоджерело й з’ясувати чи існує це рішення, чи чинна норма, чи стосується джерело потрібної тематики та чи справді підтверджує висновок. 

Перевірка й підготовка чернетки документів

Під час роботи з договором система може порівняти редакції договору, показати зміни, знайти неузгоджені терміни й підготувати чернетку за інструкціями юриста. Перед використанням потрібно звірити текст із реальними домовленостями клієнта: навіть якісна чернетка може містити помилку та змінювати контекст домовленостей.

Це стосується й угод між бізнес-партнерами. ШІ може допомогти скласти перелік питань для обговорення ролей й відповідальностей у партнерстві. Але за текстом договору стоять конкретні люди та їхні очікування. Хто що вкладає? Як ухвалюються рішення? Що робити, якщо партнери не згодні? Як діяти, якщо хтось захоче вийти з бізнесу? На ці питання неможливо згенерувати відповідь. Юрист має зрозуміти, чи однаково сторони бачать партнерство, пояснити наслідки й допомогти закріпити рішення в документі.

Підсумки

Кейси зі США показують: коли неперевірений документ потрапляє до суду, помилка ШІ стає частиною позиції клієнта. Перед поданням документа потрібно звірити факти з матеріалами справи, правові посилання — з першоджерелами, перевірити актуальність норм і переконатися, що текст відповідає домовленостям та інтересам клієнта. Так само юрист має розуміти, як сервіс працює з документами, які містять конфіденційну інформацію.

На мою думку, ШІ може пришвидшити опрацювання матеріалів і підготовку чернеток. Власний ШІ можна й треба навчати для цього. ШІ точно здатен робити гарні дослідження інформації, але професійні висновки залишаються за юристом. Саме він має пояснити клієнту, на чому грунтується висновок, і перевірити документ, який радить підписати або подає до суду. Клієнт довіряє цей результат фахівцеві — отже, відповідальність за нього несе юрист.