ШІ на війні: Данило Цьвок про AI-driven армію A1

Штучний інтелект поступово переходить від допоміжної технології до інструменту, який впливає на ухвалення рішень, роботу дронів, управління військами та розробку озброєння. Керівник Центру штучного інтелекту «A1» при Міноборони Данило Цьвок розповів АрміяInform, як Україна будує AI-driven армію та яку роль у ній відіграватимуть дані, автономні системи й людина.

Defense AI Center A1: 90% команди — інженери

Міноборони створило Центр штучного інтелекту «A1» у березні. Його завдання — впроваджувати ШІ у військо та перетворювати технологію на практичну перевагу на полі бою.

Близько 90% команди центру становлять інженери. Вони розробляють технологічні продукти як для поля бою, так і для внутрішніх процесів армії.

Рішення створюють разом із військовими підрозділами. Саме вони є основними користувачами: визначають проблеми, після чого команда A1 шукає спосіб вирішити їх за допомогою ШІ та тестує готові продукти.

Окреме завдання центру — допомагати підрозділам із високим рівнем технологізації працювати з алгоритмами так, щоб їхнім результатам можна було довіряти, а робота з даними відповідала безпековим протоколам.

ШІ в армії пришвидшує ухвалення рішень

Перший напрям AI-driven армії — ухвалення рішень на основі даних. За оцінкою Данила Цьвока, Україна має найбільший у світі масив сучасних даних із поля бою. Його перевага полягає не лише в обсязі, а й у швидкості аналізу.

Зараз військові працюють із десятками дашбордів, звітів і моніторів. Завдання A1 — перетворити складні масиви інформації на зрозумілі відповіді, які можна отримувати через запити простою мовою.

Для цього центр розробляє AI-помічника SPECTR. Система має працювати із широким спектром військових запитів — від планування операцій до організації логістики. Наразі SPECTR перебуває на етапі бета-тестування у підрозділах, з якими співпрацює A1.

Військові дрони з ШІ можуть працювати під РЕБ

Другий напрям — інтеграція штучного інтелекту в засоби ураження: дрони, наземні роботизовані комплекси та інші пристрої на полі бою.

У такій моделі ШІ виконує роль «мозку» фізичного пристрою та забезпечує його автономність. Один із уже застосовуваних сценаріїв — технологія «останньої милі».

Підписуйтеся на наші соцмережі

Після підтвердження цілі оператором дрон може автономно довести ураження об’єкта навіть за умов роботи засобів радіоелектронної боротьби. Це зменшує залежність від постійного керування оператором і водночас може зберігати життя військових.

Подібний принцип може застосовуватися і в інших системах. Наприклад, турель зі штучним інтелектом здатна утримувати позицію та працювати по цілях, тоді як оператор перебуває на безпечній відстані й дистанційно координує систему.

Водночас у цій моделі людина залишається частиною процесу: рішення про відкриття вогню ухвалює оператор.

ШІ скорочує військову бюрократію з годин до хвилин

Третій компонент AI-driven армії — зменшення паперової роботи у війську за допомогою ШІ-систем. В A1 такі інструменти називають «вбивцями бюрократії».

ШІ може на основі наявних даних швидко підготувати звіт для командування або наказ для підлеглих. Те, що раніше могло займати години чи дні, система здатна виконати за хвилини.

Людина при цьому перевіряє фінальний результат. Тобто ШІ не замінює відповідального військового, а скорочує час на підготовку документації.

ШІ може пришвидшити розробку військової зброї

Ще один, четвертий, напрям роботи A1 — трансформація оборонно-промислового комплексу за допомогою ШІ.

Ідея полягає у створенні механізму, який допомагатиме вдосконалювати озброєння. Алгоритм може запропонувати, як змінити ракету чи дрон, після чого виробнику не потрібно створювати десятки фізичних прототипів.

Замість цього можна буде виготовити кілька — наприклад, два-три — і перевірити їх у реальних умовах. Такий підхід має скоротити шлях від ідеї до випробування та дозволити швидше адаптувати зброю до актуальних загроз.

ШІ на війні потребує перевірки даних і людини

Одна з ключових проблем бойового ШІ — ризик помилкових відповідей, зокрема так званих галюцинацій мовних моделей.

У A1 пропонують вирішувати це не лише на рівні контролю результату, а й через архітектуру самої системи. Користувач має розуміти логіку отриманої рекомендації, бачити дані, на яких вона ґрунтується, і мати можливість її перевірити.

Окремим елементом має стати показник достовірності. Якщо системі бракує інформації для відповіді, вона повинна повідомити про це, а не генерувати припущення як факт.

Звідси випливає принцип «людина в циклі»:

Це особливо важливо в умовах прискорення бойових процесів, коли існує ризик механічно погоджуватися з рекомендацією алгоритму через брак часу.

Якість бойових даних визначає рішення військового ШІ

ШІ не усуває проблему помилок у вихідній інформації. Неповні звіти, неправильні координати, різні формати даних і суб’єктивні оцінки підрозділів можуть впливати на результат.

Однак така проблема існує і без штучного інтелекту. Під час планування операції військові так само збирають інформацію з різних джерел і перевіряють її.

Головна відмінність полягає у швидкості. За оцінкою Цьвока, люди можуть збирати необхідну інформацію протягом дня або кількох годин, тоді як ШІ здатний сформувати відповідь приблизно за 15 хвилин — за умови роботи з валідованими даними.

При цьому система може одразу надати обґрунтування та джерела інформації. Тобто йдеться не про відмову від перевірки, а про скорочення часу на збір, аналіз і передачу даних.

Майбутнє ШІ на війні — військова операційна система

У A1 бачать майбутнє ШІ не лише в автономних дронах чи окремих засобах ураження.

Наступним етапом може стати операційна система для ведення війни, яка:

У такій моделі операційна система стає «мозком», а засоби ураження — «руками». Спочатку система аналізує дані та допомагає спланувати операцію, після чого фізичні засоби реалізують це рішення на полі бою.

Саме швидкість розуміння ситуації та ухвалення рішень має стати ключовою перевагою такої архітектури. ШІ при цьому не зводиться до автономної зброї: його роль охоплює весь ланцюг — від роботи з бойовими даними та планування до виконання місії.