Покоління Z і роман з алгоритмом: 26% вже «зустрічаються» з ШІ

4 хвилин читання
Покоління Z і роман з алгоритмом: 26% вже «зустрічаються» з ШІ

Кожен четвертий представник покоління Z у США та Канаді вже має романтичний або сексуальний досвід взаємодії зі штучним інтелектом. Про це повідомляє TechRadar із посиланням на опитування компанії з сексуального здоров’я ZipHealth. Понад половина респондентів зізналися, що говорити з AI їм простіше, ніж із реальною людиною — і це змінює правила гри на ринку близькості.

Йдеться не про екзотичний феномен, а про поведінковий зсув. 26% — це рівень, на якому технологія перестає бути новинкою і наближається до соціальної норми.

26% Gen Z і нова цифрова близькість

Читайте також: Освистування колишнього CEO Google Еріка Шмідта на церемонії випуску в Університеті Аризони стало маркером напруги. Те, що мало бути урочистим моментом про майбутнє технологій, перетворилося на демонстрацію скепсису покоління Z щодо штучного інтелекту. На YouTube-каналі BBC News експертка з молодіжних настроїв Рейчел Джанфаза пояснила, чому саме Gen Z дедалі частіше демонструє скепсис до AI, попри те що користується ним щодня.

Згідно з дослідженням, 26% представників покоління Z заявили, що вже мали романтичні або сексуальні взаємодії з AI. Серед усіх респондентів у США та Канаді цей показник становить 19%. Більше половини опитаних зазначили, що розмовляти з AI їм легше, ніж із реальною людиною.

Майже чверть респондентів також повідомили, що розглянули б фізичну близькість із реалістичним гуманоїдним роботом. Це демонструє, що цифрова інтимність перестає бути фантазією і входить у сферу припустимого.

Окремий показник стосується емоційної підтримки. 36% Gen Z використовували AI для companionship або емоційної розмови. Водночас 37% людей, які перебувають у реальних стосунках, робили те саме. Чат-бот у багатьох випадках не лише фліртує, а й слухає — заповнюючи простір, який раніше належав друзям або партнерам.

Підписуйтеся на наші соцмережі

AI як постійна емоційна присутність

Популярність пояснюється просто: алгоритм доступний завжди. Він пам’ятає вподобання, відповідає миттєво і не демонструє емоційної недоступності — хіба що через збій серверів. Це не любов у класичному розумінні, але це стабільна модель уваги.

Опитування показує, що суспільство стає дедалі комфортнішим із делегуванням емоційної взаємодії програмному забезпеченню. Йдеться не про «одержимість роботами», а про зсув AI з категорії інструмента в категорію співрозмовника.

Самотність як структурна причина

83% представників Gen Z вважають, що ця тенденція свідчить про зростання кризи самотності. Покоління, яке найактивніше використовує AI для емоційної близькості, водночас усвідомлює проблему.

Молоді дорослі виросли в середовищі екранів і месенджерів. Для них цифрова комунікація — базовий формат, а не альтернатива. У такій екосистемі межа між увагою, комфортом, бажанням і зручністю поступово стирається.

Чи є це зрадою

Сім із десяти опитаних вважають, що розвиток романтичних почуттів до AI можна трактувати як зраду. Половина тих, хто мав романтичні або сексуальні взаємодії з AI, приховували це від партнера.

Жінки значно частіше за чоловіків заявляли, що припинили б стосунки через флірт партнера з AI. Це означає, що цифрова близькість уже інтегрується в етичні рамки реальних стосунків і має цілком відчутні наслідки.

Межа між симуляцією та переживанням

Опитування не є вичерпним і базується на одному дослідженні, однак воно окреслює фундаментальне питання: чи може симульована уважність стати настільки переконливою, що її штучність перестає мати значення.

Йдеться не про суспільство, що масово переносить почуття на машини. Радше про покоління, що живе в умовах постійної синтетичної уваги, де прихильність, комфорт, бажання і зручність починають перетікати одне в одне.

Аналітичний висновок

26% — це не більшість, але це вже системний сигнал. Якщо понад половина респондентів визнає, що розмова з AI простіша за спілкування з людиною, проблема виходить за межі технологій і стосується культури взаємодії.

AI пропонує те, чого часто бракує людям: передбачувану присутність, симульовану уважність і мінімізацію ризику відмови. Саме ця комбінація формує новий формат близькості — поки що цифрової, але вже з реальними соціальними наслідками.