Новий цифровий розрив: чому вміти «гуглити в GPT» — замало

Нещодавно цілий день був недоступний Claude — це AI-інструмент, з яким я працюю щодня. У підсумку я встиг зробити лише 40% від запланованого, і це привело мене до тривожного інсайту.  

Різниця між людиною, яка втрачає 60% продуктивності без AI-інструментів, та людиною яка взагалі не використовує ці інструменти або використовує мінімально, — величезна. І вона зростає щодня. І це ще більш тривожно в умовах, коли Україна стрімко рухається до реалізації AI-стратегії та перетворення на Agentic State. 

У цьому матеріалі я хочу винести розмову про AI зі сфери дискусій у практичну площину: де є розрив між реальністю та загальнонаціональною метою і як кожен особисто може скоротити існуючий цифровий розрив в опануванні AI-технологій.

5 рівнів володіння штучним інтелектом

Щоб пояснити масштаб розриву, я часто використовую аналогію зі смартфоном. Телефон є у кожного, але одна людина використовує його для дзвінків й sms, друга — користується месенджерами, камерою, соцмережами, третя — керує фінансами, роботою, командою, а четверта — має налаштовану екосистему, в якій усе повʼязане. Інструмент той самий, різниця — у навичці. 

З використанням штучного інтелекту так само можна виділити кілька рівнів: 

Підписуйтеся на наші соцмережі

Промпт-інжнірінг як нове «вміння працювати за комп'ютером» 

За моїми спостереженнями — на наймі, у клієнтських проєктах, серед колег з різних індустрій — переважна більшість українців перебуває на перших двох рівнях. І це включає тих, хто за визначенням мав би бути ближче до технологій. Я зараз шукаю розробника в команду і більшість кандидатів користуються AI на рівні 2023 року. Якщо це стан серед розробників, то що говорити про рівень AI-зрілості в інших професіях?

Те, що стоїть за переходом між цими рівнями, — промт-інжиніринг. Це вміння правильно формулювати запити до AI, від якого залежить 80% якості результату. Промт-інжиніринг — це нове «вміння працювати за комп’ютером». Колись це було перевагою, зараз — базова необхідність. 

Цифрова держава ≠ AI-держава

Коли дивишся ширше — стає зрозуміло, що питання не лише про ринок праці, а й про AI-зрілість на загальнонаціональному рівні.

Мінцифра розробляє Стратегію розвитку штучного інтелекту до 2030 року. Амбітна мета — увійти в топ-3 країн світу. За рік Україна піднялася на 14 позицій у світовому рейтингу готовності уряду до AI від Oxford Insights. Це гарний показник, але є інша цифра: 96% українців володіють базовими цифровими навичками, а високий рівень мають лише 38%. AI-грамотність — це ще вищий рівень, якого немає майже ні в кого. 

Україна декларує перехід від Digital State до Agentic State — цифрової держави наступного покоління. Agentic State стане реальністю тоді, коли більшість громадян зможе ставити AI коректну задачу.

Європа вже регулює AI як зрілу технологію — з 2 серпня 2026 в межах EU AI Act починають діяти правила прозорості (зокрема позначення AI-згенерованого контенту), хоча найжорсткіші вимоги для високоризикових систем нещодавно перенесли на 2027–2028 роки. Ми хочемо в ЄС, хочемо в топ-3 за AI, але інтеграція в цей простір потребує не лише регуляторної, а й освітньої готовності — якщо більшість населення «гуглить у GPT», амбіція залишається амбіцією. Для конкурентності нашої економіки потрібна критична маса людей на рівнях 3–5. Це не опція — це умова.

Що далі?

Дискусія «чи замінить AI людей» змістилася — тепер вона про конкуренцію між людьми з різним рівнем володіння AI. Більше того, AI вже створив нові професії. Одна з найдинамічніших — AI контент-мейкер. Ще кілька років тому її не існувало взагалі. Сьогодні серед випускників GoIT — бренду освітньої екосистеми BetterED — вже є ті, хто працює саме за цією спеціальністю.

Держава будує AI-інфраструктуру — це правильно. Але потрібна паралельна освітня інфраструктура, яка дає людям практичні навички тут і зараз. У команді BetterED ми бачимо цей запит на кількох рівнях: інтерес до публічних дискусій про AI, попит на освітні продукти — у березні тисячі українців скористалися нашою безкоштовною базою знань про AI для дітей та дорослих. Людям потрібно показати, куди рухатися.

Якщо ми хочемо бути конкурентними як країна — AI-грамотність має стати такою ж базовою навичкою як вміння читати. Не через 10 років, а зараз. І перший крок простіший ніж здається: спробувати дати AI не питання, а задачу. Якщо це зробить кожен — амбіція увійти в «топ-3» стане реальністю.