«До того як OpenAI зможе досягти того рівня, який ми вже маємо, ми будемо глибоко інтегровані в mining-індустрію»: інтерв’ю з COO Beholder Даніїлом Лубкіним
Український стартап Beholder, який займається пошуком корисних копалин за допомоги штучного інтелекту, наприкінці травня 2024 року переміг у конкурсі Latitude59 у Таллінні, отримавши €600 тис. SPEKA поспілкувалася з операційним директором стартапу Даніїлом Лубкіним про те, які види корисних копалин досліджує Beholder, які ринки вважає пріоритетними, що презентуватиме на Indonesian International Geothermal Conference та чи придивляється команда до глибин моря.
Розкажіть, з чого починали та як прийшли до того, що маєте сьогодні?
Усе почалося у 2019 році з іншого стартапу, який називався AgriEye. Він був заснований тими самими фаундерами — мною, Сергієм Лубкіним та Андрієм Северюковим. Тоді ми займалися аналізом супутникових даних для агрокультур.
У 2020 році, коли ми працювали з цим проєктом, з нами сконтактував великий землевласник і запитав, чи могли б ми використати штучний інтелект, щоб шукати корисні копалини. Відтоді все й почалося.
За цей час у нас було вісім проєктів по всьому світу. Зараз ми онбордимо вже комерційних клієнтів на наш сервіс.
Які види корисних копалин досліджуєте. Чи є ті, які дослідити не можете?
Зараз працюємо із золотом, міддю та іншими металами, валідуємо гіпотезу з геотермальною енергетикою.
Але річ у тім, що нейромережі постійно тренуються, тобто потрібно безперервно розширювати їхні capabilities. І ми плануємо колись в ідеалі мати повний компас та атлас всіх корисних копалин, які можна знайти на поверхні землі.
Чи можете пояснити процес аналізу даних із супутників за допомогою машинного навчання?
Варто почати з того, як в принципі відбувається геологічна розвідка у статусі-кво.
Зараз на статусі-кво геолог розкладає перед собою мапу, космознімки та дивиться на можливість або неможливість теоретичної присутності того чи іншого металу. До прикладу, ви не будете шукати у певних геологічних умовах літій або золото.
Після цього відбувається diamond drilling. Це процес глибокого буріння. На виході ми отримуємо глибинний зріз. Його різним чином аналізують у лабораторіях і після цього роблять висновок, є там щось чи немає. Далі — економічний розрахунок і потім розпочинається комерційний видобуток.
Коли приходить Beholder
Ми приходимо на етапі, який передує польовому виїзду, тобто коли геолог аналізує ту чи іншу географію, чи може там щось бути. Ми зменшуємо його невпевненість. І потім, вже на етапі заборів та аналізу, ми теж можемо підключати ці дані.
Не лише космознімки
Ми, по суті, робимо великий листковий пиріг. Беремо велику кількість даних — що більше, то краще, прибираємо шум і маємо uncertainty map, яка містить набагато більше, ніж геолог міг би тримати у себе в голові. Це космознімки, гравітаційні аномалії (гравітаційне поле Землі неоднорідне), магнітні аномалії, різні моделі, які використовують геологи тощо.
Зі зміною географії або зі зміною корисних копалин трохи змінюються вхідні дані, які ми даємо штучному інтелекту.
Як навчається система?
У нас supervise- та unsupervised-тренування. Supervise-тренування — це коли ми навчаємо модель, базуючись на певних вхідних даних, та очікуємо отримати певний результат. Unsupervised-тренування — це коли ми просто накладаємо вже розвідані шахти, аналізуємо, що є довкола них, які предиктори існують, і він таким чином робить екстраполяцію.
У нас одночасно працюють багато різних моделей. Деякі відкидаємо, деякі винаходимо. Наприклад, щоб прибрати зайвий шум при розвідці, ми винайшли модель, яка вирізає всю людську інфраструктуру з космознімків: дороги, будівлі тощо. Для геології це не потрібно.
Beholder — цілком наукоємний проєкт. З кого складається ваша команда?
У нашій команді 12 людей, 3 фаундери. У нас є геологічний департамент, департамент ШІ, backend- і frontend-розробники та підтримка.
Плануємо розширювати і геологічний департамент, і департамент ШІ ближче до осені. Це найбільш важкі історії.
Специфіка роботи команди в тому, що ми дозволяємо вільний пошук. Ми розуміємо, що поки що це схоже більше на науковий експеримент, ніж на готовий систематизований бізнес, як McDonald's. Тому дозволяємо науковий пошук, експерименти, дискусії тощо.
Чи співпрацюєте з науковими установами або іншими компаніями для покращення ваших технологій?
Підписуйтеся на наші соцмережі
Ми є частиною європейського консорціуму у межах стратегії щодо критичних мінералів Європейського Союзу. Вони утворюють консорціуми з різних університетів, і ми частина цього. Також ми є частиною консорціуму з дослідження ШІ в Європі. Один з наших інвесторів — EIT InnoEnergy. Це величезний енергетичний фонд, він нас постійно долучає до експертизи з Європи, ми співпрацюємо з різними університетами.
В одному з інтерв’ю ваш колега Андрій Севрюков згадував про вашу пропозицію для Мінцифри створити в Україні мапу критичних мінералів та інвестиційний геопортал. Чи є відповідь від Мінцифри?
Ми стали частиною Techosystem, об’єднання гравців технологічної екосистеми України. Усередині Techosystem ми плануємо побудувати вертикаль, пов’язану з критичними мінералами, і йти більш системно.
Тобто ми закинули цю ідею, був наче непоганий фідбек, Андрій проводив переговори з цього питання. Воно сильно рухатися не почало, але ми дуже хотіли б. Чому? Тому що Європейський банк реконструкції та розвитку, з яким ми мали розмову, для забезпечення і убезпечення своїх саплай чейн шукає партнерів, які ще не є членами ЄС, але хотіли б розвивати свою викопну індустрію.
В України є великий потенціал щодо літія, це загальновідомий факт, щодо урану, це важливо в контексті французької енергетики, тому що більшість енергетики у Франції — це саме атомна енергетика.
Тому, думаю, тут потенціал є, ми дуже хотіли б це зробити. Але більш системно до цього ми повернемося з часом, уже з підсиленням.
На вашому сайті зазначено, що дослідження металів, мінералів та джерел енергії відбувається без шкоди для довкілля. Це тому, що це цифрова платформа?
Зараз існує велика проблема на ринку — попит на корисні копалини постійно зростає, через це люди готові йти на більш ризиковані кроки, завдаючи більшої шкоди природі.
Розробка оцінки дуже часто відбувається з низьким розумінням ризику. Наприклад, щоб зробити diamond drilling у середовищі, де багато лісу (зазвичай шахти будують у місцях, далеких від населених пунктів, там, де є незаймана природа), екосистема може бути знищена. Врешті зроблять економічний розрахунок і зрозуміють, що зараз невигідно там щось робити. Проте знищене не повернуть.
Екологічне рішення
З погляду екології у нас є рішення, яке ми плануємо впроваджувати, — моніторинг стану шахт та їхня ревіталізація. У Чехії я мав розмову з представниками CzechInvest. У них є проблема зі старими шахтами, які ніхто не моніторить. Там можуть бути і токсичні викиди, і затоплення, та ніхто це не відстежує.
Таким чином, ми можемо допомагати протягом усього життєвого циклу шахти від початку її роботи, під час експлуатації і після завершення видобутку, сприяючи екологічному розвитку цього напряму.
Під час бліцінтерв’ю у Таллінні Андрій Севрюков згадував про Indonesian International Geothermal Conference, яка відбудеться у вересні 2024 року. Що будете там презентувати, яка мета мінімум та максимум?
Геотермальна енергетика
В Індонезії є величезний потенціал. Це велика країна з цікавою геологією, там бачимо два основні напрями для роботи. Перший напрям, за яким ми вже співпрацюємо з індонезійською компанією (ми підписали NDA, тож я не можу розголошувати, з ким саме), це геотермальна енергетика. Індонезія — один із лідерів у світі за темпами розвитку геотермальної енергетики. Це зумовлено їхніми природними умовами: неглибокі залягання, висока температура і високий тиск.
Ми допомагаємо знаходити оптимальні місця для буріння, щоб забезпечити ефективне використання геотермальних ресурсів.
Мідь
Другий напрям — видобуток міді. Індонезія має великий потенціал у цьому напрямі і є важливим партнером для ЄС, оскільки вона більш дружня у порівнянні з Китаєм чи росією. Це робить Індонезію перспективним постачальником ресурсів для виробництва електромобілів і технологій сталого розвитку в Європі.
Та водночас Індонезія — це специфічний ринок, адже дуже концентрований. На відміну від Штатів чи Канади там є декілька великих компаній, які контролюють величезні частки ринку. Вони не дуже публічні, тому важливо уміти правильно працювати на цьому ринку.
Розкажіть більше про геотермальну енергетику.
Геотермальна енергія походить з резервуарів під землею, що утворилися внаслідок геологічної активності. Там є рідина, яка іноді пробивається на поверхню у вигляді гейзерів, як, наприклад, в Ісландії.
Та найчастіше це не так. У більшості випадків рідина залишається під землею — у пастці. І якщо її правильно знайти та пробурити свердловину, можна використовувати цю енергію. Це дуже стійке джерело енергії з низьким екологічним впливом.
Геотермальна енергія може допомогти збалансувати енергосистему, оскільки вона працює постійно і може частково регулюватися для задоволення попиту. Це особливо важливо, оскільки вітрова та сонячна енергія залежать від погодних умов і не завжди доступна у потрібний час. Геотермальна енергія може забезпечувати стабільне виробництво і допомагати уникати перевантажень у мережі.
Також під час бліцінтерв’ю Андрій Севрюков згадував про проєкти в Африці. Розкажіть, як із ними справи?
Тут специфіка така, що більшість з них під NDA. Я не можу дуже багато розповідати, але на цьому етапі ми придивляємося до Африки в контексті рідкоземельних металів і критичних мінералів.
У процесі зараз один проєкт, який, сподіваюсь, ми скоро оголосимо. Замовник — великий європейський гравець. Скажу ще, що в Африці буде розвідка золота.
А які ще ринки є пріоритетні для Beholder?
Ми активно працюємо у США, Канаді та Австралії. Проте є те, на чому я постійно наголошую, — часто замовником може бути велика міжнародна корпорація, зареєстрована у США, Австралії чи Європі, проєкт реалізується в Африці, Азії або Південній Америці. Це ускладнює визначення ринку для нашої діяльності.
Ми працюємо з Африкою як з розвідкою, з Європою — як з місцем, де є багато капіталу, якому цікаво вибудовувати безпечні ланцюги постачання. Працюємо з Азією, зокрема з Індонезією. Ми також бачимо перспективи та розглядаємо інші географічні регіони.
Яка ваша бізнес-модель?
B2B
У нас є кілька джерел доходу. Перший — B2B. Це послуги сканування ділянок і надання експертної оцінки. Замовники використовують ці дані для подальшої роботи.
Інший підхід, який зараз тестуємо, цікавіший, ніж просто взяти гроші — взяти частку в проєкті. Якщо компанія невелика (наш проєкт в Африці, ймовірно, саме таким і буде), у них небагато матеріального ресурсу, а отже, небагато грошей на розвідку, ми можемо взяти частку в цьому проєкті.
Подібний ринок — фармацевтичний. Маленькі компанії розробляють нові ліки, а великі корпорації купують їх і доводять до комерційного успіху. Так само і тут. Компанія може мати не всі документи на руках, не до кінця розуміти, як вибудовувати логістику. Нам цікаво заходити на цьому етапі, отримувати частку в компаніях і, коли вони продаються великим гігантам, отримувати свої гроші.
У B2B-сегменті ми пропонуємо два варіанти: або клієнти оплачують наші послуги, або ми стаємо частиною проєкту.
B2C
Також у нас є B2C-продукт. Ми будуємо онлайн-портал для геологів Beholder Hub. Альфа-версія буде зовсім скоро.
За невелику підписку геологи або інституції отримують доступ до базових мап, які ми використовуємо. Що більше даних вони хочуть отримати, то дорожча підписка. Це забезпечує постійний грошовий потік і підвищує нашу авторитетність у геологічній спільноті. Тож коли ми наступного разу прийдемо до CEO компанії і він скаже йти до геологічного департаменту, ми прийдемо, а на столі буде відкритий Beholder Hub.
Такого на ринку немає, і ми хочемо це створити. Я використовую аналогію: у Beholder є дві ноги. Одна довга нога — це наші B2B-контракти, великі угоди з тривалим періодом реалізації, які обіцяють великі можливості у майбутньому. Друга сильна нога — це наш B2C-сегмент, який постійно генерує стабільний грошовий потік.
Це допомагає нам збалансувати наші фінансові потоки і розвиватися в обох напрямах. Тобто ми вирішуємо проблему недовіри з боку деяких колег. Крім того, створюємо стабільний грошовий потік, який підтримує нас під час укладання довгострокових контрактів.
Скільки ви вже залучили інвестицій та скільки плануєте?
Натепер ми залучили $1,2 млн. Нещодавно ми виграли €600 тис. на Latitude59, і, ймовірно, інвестори дофінансують цю суму. Ми поки що не розголошуємо точний розмір раунду, але він перевищить мільйон євро. Це підвищить нашу вартість. Протягом наступного року-півтора плануємо зібрати збалансований seed-раунд, показати хороший трекшн і залучити €5 млн інвестицій.
У нас є дві основні стратегії, які ми обговорювали з фаундерами. Перша — створити глобальний атлас і стати золотим стандартом в оцінці ділянок. Друга — на ранньому етапі бути придбаними великим гравцем у сфері видобутку, який використовуватиме наші технології як конкурентну перевагу.
Як ви вважаєте, які основні чинники вашої перемоги у Latitude59?
Ми обійшли 525 команд. Це одне з найбільших стартап-змагань у Європі.
По-перше, ми підготували дуже якісну заявку, і нас відібрали до топ 40. Організатори оцінили наш пітчдек, фінансові складові, мотивацію тощо.
По-друге, я продовжував пітчити, пітчив аж до фіналу. У фінілі пітчив Андрій, він зробив чудову роботу. Незважаючи на обмежений час і потужних конкурентів, ми змогли вибороти собі місце.
Окрім наших зусиль, велику роль зіграло загальне розуміння в Європі, що без стратегії щодо критичних мінералів Європейський Союз не зможе домінувати у світі. Це відображено в EU Raw Material Act та новій стратегії ЄС.
Після повномасштабного вторгнення ця проблема стала ще більш актуальною, адже ЄС імпортує 90% критичних мінералів, подекуди ця цифра сягає 99-100%. А партнери, які надають ці ресурси, не завжди є найкращими демократіями. Європа відчуває свою залежність. Думаю, інвестори розуміють, що у нас є великий потенціал допомогти Європі. Водночас ми маємо можливість побудувати успішний мультимільйонний бізнес.
Чи придивляєтеся до глибин моря?
Ні. У нас були гіпотези на самому початку, але дуже слабкі. Основна проблема морського видобутку полягає у його неекологічності. Забруднення, яке може виникнути під час видобутку, буде швидко поширюватися течіями, засмічуючи великі ділянки та узбережжя країн. Це створює серйозні екологічні проблеми, які важко вирішити.
Ідея видобутку в нейтральних водах відкритих океанів також має свої труднощі, зокрема, йдеться про захист прибережних країн від можливих забруднень.
Крім того, ми маємо обмежені знання про геологію підводного світу. Це ускладнює проведення розвідки і зменшує можливість збору даних.
З огляду на це ми вирішили зосередитися на наземному видобутку.
Як бачите майбутнє проєкту?
На цьому етапі наше головне завдання — отримати більше market recognition та market traction, залучити більше клієнтів, які готові публічно говорити про нас. У найближчі рік-півтора — онбординг нових великих якісних клієнтів, публічна комунікація щодо цього, інвестиційний раунд, а потім глобальні амбіції.
Багато хто питає, чи боїмося ми штучного інтелекту, як-от OpenAI. Ні, ми вважаємо це великою можливістю. Поясню чому: до того, як OpenAI зможе досягти того рівня, який ми вже маємо, ми будемо глибоко інтегровані в нашу індустрію. Це завдяки тому, що інформація у нашій сфері надсекретна, конкуренція потужна, а геологічні департаменти не будуть ділитися своєю інформацією з відкритими моделями. Вони захочуть мати безпечну модель, за якою стоять конкретні люди і яка інтегрована з їхньою командою.
Ми бачимо наше майбутнє у глибокій інтеграції у mining-індустрію, що відкриває можливості для ще більшої кооперації. Ми бачимо перспективи у критичних мінералах і геотермальній енергетиці на найближчі 2-3 роки. Паралельно з цим постійно розвиватимемо свої моделі, додаючи нові географії та нові метали, щоб залишатися конкурентоспроможними.