Битва за дитячий розум: навіщо корпораціям штучний інтелект в іграшках

Схоже, деякі великі компанії вирішили познайомити дітей із штучним інтелектом з самого раннього віку. Мобільні ШІ-застосунки та іграшки із вбудованим ШІ уже представлені на ринку. Але проблеми, що можуть виникнути після того, як алгоритми будуть допущені у дитячу кімнату, схоже, ніхто особливо не вивчав.

Високі технології вже давно стали невід’ємною частиною іграшкового світу сучасних дітей. Йдеться не лише про інтерактивні пристрої, які можуть підтримувати діалог із дитиною, реагувати на її дії чи запам’ятовувати вподобання. У дитячих кімнатах поселились електронні ігри, розумні конструктори, роботи-помічники, плеєри з функцією голосового управління та цілі ігрові системи з елементами доповненої або віртуальної реальності.

Останнім часом у дитячий світ розваг активно інтегрується штучний інтелект. Ініціатори цього процесу — ІТ-фірми та компанії, що випускають іграшки. Вони обіцяють разом із ШІ-іграшками забезпечити розвиток мислення, мовлення, логіки та навіть емоційного інтелекту. Проте мало хто з цих розробників говорить про нові ризики — від порушення приватності до психологічної залежності. Speka намагається розібратися, чим є сучасна ШІ-іграшка — просунутим інструментом розваг та соціалізації чи пристроєм для стеження й маніпуляцій.

Baby Grok від Ілона Маска: дитяча ШІ-революція чи ризики приватності

У липні 2025 року Ілон Маск оголосив про розробку Baby Grok. Таку назву отримала спроба  адаптації для дітей розмовного штучного інтелекту Grok компанії xAI. Версія, орієнтована на дітей, під назвою Baby Grok має на меті надавати дітям безпечний, відповідний віку контент та освітню підтримку.

Особливих деталей про Baby Grok наразі немає. Компанія обіцяє створити застосунок таким чином, аби він фільтрував контент для дорослих та надавав дітям контент, що відповідає їхньому віку.

Очікується, що він виконуватиме роль цифрового репетитора, супутника у читанні казок та помічника у розділі запитань і відповідей. Водночас інструмент отримає надійний батьківський контроль, щоб батьки могли краще контролювати цифрові взаємодії своїх дітей.

Попри запевнення розробників у тому, що Baby Grok працюватиме коректно й відповідно до віку користувачів, є побоювання, чи він буде дійсно настільки обережним, враховуючи попередні проблеми Grok з неприйнятним контентом. Критики ставлять під сумнів доцільність гарантування безпеки для штучного інтелекту, який навчається на величезних наборах даних та взаємодіє без обмежень. Поки Маск та xAI удосконалюють свої системи модерації, Baby Grok сприймається як  гучний експеримент у справі створення розмовного штучного інтелекту, справді «дружнього до дітей».

ШІ-Барбі від Mattel: бажання хайпонути чи нова революція на ринку іграшок

У середині 2025 року Mattel — компанія-розробник Барбі — оголосила про партнерство з OpenAI для впровадження штучного інтелекту у свою лінійку продуктів. Планується, що перші іграшки на базі ШІ з’являться наприкінці року. Цікаво, що наразі в угоді з користувачами компанії OpenAI сказано, що її продукти призначені для дітей від 13 років. Але компанія планує переорієнтувати та адаптувати їх для молодших.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Барбі із штучним інтелектом зможе вести розмови з дітьми без попереднього сценарію, при цьому спілкування буде адаптоване до етапу розвитку дитини. Іграшка буде здатна гратися з дитиною в режимі реального часу, наприклад, даючи поради під час ігор або пропонуючи нові заняття.

Mattel запевняє батьків та регуляторів, що її функції штучного інтелекту створюються з урахуванням «вікових особливостей, безпеки та конфіденційності» як головного пріоритету. Та попри це, анонс викликав пильну увагу з боку захисників конфіденційності та регуляторів, стурбованих потенційним неправомірним використанням або порушенням безпеки даних.

Розумні іграшки для розумних дітей, або Трохи з історії інтерактивних іграшок

Розробники давно намагалися інтегрувати технологічні рішення у дитячі іграшки. Спроби створити інтерактивні іграшки, які могли б взаємодіяти із дитиною, почалися у середині 20 століття.

У 90-х найвідомішою електронною розвагою була «Тамагочі», тоді ж Mattel представила іграшку Chatty Cathy, яка щебетала «Я тебе кохаю» та «Давай пограємо в школу». Протягом 2015 року Mattel випустила Hello Barbie — іграшку, яка могла розмовляти з дітьми. Одночасно вона записувала розмови дітей і надсилала дані на сервер компанії. Згодом розробник відмовився від цієї іграшки через ризики хакерства і потенційні крадіжки персональних даних: це відбулося після того, як дослідники безпеки показали, що іграшки легко хакнути.

Серед інших іграшок із штучним інтелектом є роботи (Cozmo і Vector від компанії Anki), які  здатні розпізнавати обличчя, реагувати на голос та демонструвати програмовану поведінку, що адаптується до дитини. Іще одним цікавим рішенням став комплект Osmo Genius — гібридна навчальна система, яка поєднує фізичні елементи з цифровим інтерфейсом.

Власні ШІ-розробки пропонує й Lego — йдеться про платформу програмування власних роботів Lego Mindstorms EV3, яка використовує базові алгоритми штучного інтелекту.

Ще одна цікава розробка — програмований робот у формі м’яча  Sphero BOLT, який дає змогу дітям випробувати функції візуального програмування. Один із найновіших ШІ-гаджетів для дітей — балансувальний робот WowWee MiP, який реагує на жести та голосові команди у режимі реального часу, підтримує адаптивні ігри та позиціонується як партнер дитини з ігор.

Розробники цих іграшок свої рішення аргументували тим, що рання взаємодія з технологіями покращує розвиток дитини, стимулює креативність, відкриває нові можливості для персоналізованого навчання, раннього знайомства з основами кодування чи конструювання.

Чи персональні шпигуни?

Іграшки із штучним інтелектом, попри свої переваги, несуть низку ризиків для конфіденційності, безпеки та психічного здоров’я дітей. Це традиційні проблеми щодо розвитку залежності, занадто довгого перебування перед екранами, втрати соціальних навичок, негативного впливу на сон та емоційний стан.

Проте наразі найбільша зафіксована загроза розумних іграшок — це порушення конфіденційності. До прикладу, користувачі першої у світі ляльки із ШІ Hello Barbie самі давали дозвіл на збереження та використання розмов своїх дітей із нею. Принаймні така вимога зафіксована в угоді з користувачем. Але це ще не все: компанія-розробник де-факто визнала потенційну можливість прослуховування розмов із лялькою, адже в угоді з користувачами було сказано, що у разі виявлення в діалогах з Hello Barbie підозрілих моментів компанія готова повідомити про це поліцію.

Та й про випадки хакерських зломів розумних іграшок було відомо давно. Саме такий злом відбувся із лялькою My Friend Cayla («Мій друг Кайла») виробництва компанії Nuance Communications, яка надсилала файли на сервер розробника нібито для покращення діалогів з іграшкою. Проте згодом стало відомо, що зловмисники, перебуваючи на відстані 10 метрів, можуть зламати іграшку та прослухати, що вона говорить. Тоді ж ляльки були заборонені у деяких країнах.

Не менш гучного розголосу набула історія з інтерактивними плюшевими ведмедиками CloudPets.

Компанія-розробник цих іграшок стала жертвою масштабного витоку даних. Хакери зламали базу даних компанії-розробника, отримавши доступ до понад 820 млн облікових записів, опублікували їх у мережі. Продавці відкликали ці іграшки, а деякі країни заборонили їх.

Регуляторний ландшафт технологічних іграшок

Із розширенням застосування штучного інтелекту в дитячих іграшках у світі почали працювати над формуванням нормативної бази для них. У Європейському Союзі запровадили закони про цифрові послуги та закон про штучний інтелект, які визначали рівні ризику використання ШІ, забороняли цільову рекламу для неповнолітніх, а також вимагали дотримання для них правил цифрової безпеки. Американський закон про захист конфіденційності дітей в інтернеті (COPPA) обмежив збір даних дітей до 13 років, вимагаючи батьківської згоди на це.

Проте очевидно, що технології розвиваються швидше, ніж правові норми. Активісти та дослідники наголошують на необхідності балансу між інноваціями та захистом дитини, а саме, обговорюється, як забезпечити прозорість збору даних та надати батькам більше контролю, не обмежуючи при цьому дитячу автономію.

Деякі міжнародні організації (ЮНІСЕФ і Всесвітній економічний форум) просувають ідеї конфіденційності за замовчуванням, прозорості та етичного дизайну з урахуванням потреб дітей.

Заборонити не можна дозволити?

Штучний інтелект у дитячих іграшках є парадоксом сучасності: технології, що обіцяють революціонізувати навчання через персоналізований досвід та інтерактивну комунікацію, водночас створюють безпрецедентні загрози для дитячої приватності, автономії та природного розвитку критичного мислення.

Особливу тривогу викликає той факт, що технологічний прогрес значно випереджає законодавче регулювання, залишаючи дітей у вразливому становищі. Зрозуміло, що майбутнє ШІ-іграшок має визначатися не маркетинговими стратегіями, а фундаментальними принципами: безумовною безпекою даних, абсолютною прозорістю алгоритмів, етичністю проектування та непорушним пріоритетом дитячих інтересів над прибутками. Чи вдасться цього досягнути розробникам ШІ-розваг, наразі невідомо, однак ми напевне матимемо багато невідомих для нас ризиків.