AI-native місто: як Фрайбург впроваджує AI без втрати людяності

Місто не може працювати як технологічний стартап: воно не обирає клієнтів, не оптимізується під одну метрику й має обслуговувати навіть тих, хто не користується цифровими сервісами. Тому для AI-native міста головне питання не в кількості алгоритмів, а в тому, яку проблему вони вирішують і де повинна залишатися людина.

Фрайбург уже перевіряє цю модель на практиці: автоматизує рутинні процеси, впроваджує AI у міські сервіси та навчає 4500 працівників ратуші працювати з новими інструментами. Про свій підхід мер міста Мартін Горн розповів на YouTube-каналі Flow: про книги, бізнес та ідеї.

Горн став мером у 33 роки й на той момент був наймолодшим очільником великого міста Німеччини. У 2026 році його переобрали в першому турі ще на вісім років. Центральний принцип його цифрової політики простий: технологія має не демонструвати інноваційність міста, а прибирати конкретну неефективність.

AI у міському управлінні: як відрізнити інновацію від гарного демо

Для оцінки нової технології Мартін Горн починає з одного запитання: яку проблему громадянина вона вирішує?

Найочевидніша зона для автоматизації — робота, де співробітники переносять однакові дані між документами й системами. Для мера це втрачений час, який люди могли б витратити на складніші звернення мешканців.

Звідси його формула: міська адміністрація — це 70% лікарня, 20% банк і 10% стартап. Як лікарня вона працює для всіх. Як банк — залежить від довіри. А її «стартапова» частина повинна тестувати рішення й швидко відмовлятися від тих, що не дають результату.

Після приходу до влади Горн посилив у ратуші напрями цифровізації та smart city. Але замість одного великого проєкту Фрайбург робить ставку на невеликі практичні пілоти.

AI у Фрайбурзі: мінус до 45 хвилин на одну заявку

Один із найпоказовіших кейсів — підтримка соціального житла. У Німеччині це складна бюрократична процедура, і Фрайбург разом зі стартапом автоматизував частину процесу.

За словами Горна, час роботи працівника над одним кейсом вдалося скоротити приблизно на 35–45 хвилин. За тисяч заяв це вже сотні годин, які можна спрямувати на роботу, де справді потрібна людина.

Інший приклад — AI-чатбот для запитань про міські послуги, який підтримує понад 30 мов. Мешканці також можуть сфотографувати яму, пошкоджений знак чи іншу проблему, прив'язати її до місця на карті та передати інформацію місту.

Практична модель Фрайбурга зводиться до трьох кроків:

Частину таких проєктів місто запускало разом з іншими муніципалітетами. Горн прямо виступає за copy-paste ефективних рішень: якщо система вже довела користь в одному місті, немає сенсу щоразу створювати аналог із нуля.

AI driving license: як 4500 працівників Фрайбурга вчаться користуватися AI

AI-native підхід змінює не лише сервіси, а й роботу самої ратуші.

У міській адміністрації Фрайбурга близько 4500 працівників. Для доступу до внутрішньої AI-платформи вони проходять коротку онлайн-програму — приблизно 60 хвилин. Горн називає її AI driving license.

Підписуйтеся на наші соцмережі

Платформа працює з кількома AI-сервісами й підбирає інструмент залежно від завдання. Для складніших випадків працівники можуть звертатися до спеціалістів.

Це принципова зміна: AI-грамотність перестає бути компетенцією лише IT-відділу й стає базовою робочою навичкою адміністрації.

Прізвище мера тут важливе не через сам курс, а через його логіку. Горн очікує, що AI скоротить обсяг ручної роботи, однак не повинен замінювати людське судження. Майбутнє він бачить не як «AI проти людей», а як людей, які відповідально використовують AI.

Людиноцентричне AI-native місто: що не можна автоматизувати

Для бізнесу ключовою метрикою можуть бути дохід і прибуток. Для міста, за логікою Мартіна Горна, головний результат — наскільки добре воно обслуговує громадян.

AI може швидше аналізувати інформацію, готувати варіанти рішень і скорочувати процедури. Але остаточні важливі рішення, де потрібні емпатія, етична оцінка та демократична відповідальність, мають залишатися людям.

Очільник Фрайбурга пов'язує цю межу з правами людини, демократією та верховенством права. Тому AI-native місто — не максимально автоматизована адміністрація, а система, яка розуміє, що саме варто автоматизувати.

AI-екосистема Фрайбурга: від €250 тис. на школи до Black Forest Labs

Технологічна трансформація ратуші відбувається всередині сильного університетського середовища.

Коли Горн прийшов до влади, на цифровізацію 66 міських шкіл виділяли близько €250 тис. У його першому бюджеті ця сума зросла до €14 млн. Згодом, за словами мера, Фрайбург увійшов до десятки провідних стартап-екосистем Німеччини.

Саме тут виник Black Forest Labs, творець генератора зображень Flux. Горн називає різні оцінки компанії — від понад €4 млрд до значно вищої потенційної вартості, тому коректніше говорити, що її оцінка вимірюється мільярдами євро. Команда налічує близько 100 людей.

Ще один університетський спіноф — Prior Labs. За словами мера, компанію придбала SAP приблизно за €1 млрд.

Тричі на рік Мартін Горн також проводить стартап-сніданки із засновниками компаній різних напрямів — від medtech і green tech до соціальних інновацій. Так адміністрація отримує прямий зворотний зв'язок про бар'єри для бізнесу.

AI-стартапи Європи: проблема капіталу й повільної регуляції

Сильного університету й талановитих засновників недостатньо, якщо компанії не можуть масштабуватися.

Горн звертає увагу на майбутній європейський інструмент фінансування обсягом до €5 млрд: приблизно €1 млрд коштів ЄС і €4 млрд приватного капіталу. Він наголошує, що AI-компаніям можуть бути потрібні десятки або навіть сотні мільйонів євро.

Другий бар'єр — швидкість регуляції. У дискусії про AI Act мер бачить проблему розриву між темпом роботи стартапів і темпом європейських інституцій.

Для Європи це вже питання конкурентоспроможності зі США та Китаєм: розробити сильну технологію недостатньо, якщо капітал, масштабування та правила рухаються повільніше.

Цифровізація Німеччини: чому 16 систем гальмують зміни

Фрайбург водночас працює всередині державної системи, яка сама ускладнює цифровізацію.

Німеччина має 16 земель, кожна з яких значною мірою відповідає за власні цифрові адміністративні процеси. Горн вважає, що в окремих випадках це призводить до дублювання: схожі задачі багато разів вирішують різними системами.

Хоча мер загалом підтримує сильне місцеве самоврядування, для базової цифрової інфраструктури він бачить перевагу спільних стандартів.

Як контраст Горн наводить Данію, де, за його словами, державна комунікація значно радикальніше перейшла в цифровий формат і традиційна модель поштового обслуговування фактично припиняється.

Урок для AI-native міста очевидний: автоматизація одного процесу мало допоможе, якщо навколо нього залишається складна система дублювання.

AI-native місто має вміти говорити про помилки

Швидкі пілоти означають, що частина рішень неминуче не спрацює.

Горн проводить з іншими мерами неформальні аналоги Fuck-up nights, де вони обговорюють управлінські помилки. Логіка практична: якщо один муніципалітет уже провалив певний підхід, інший може не повторювати його.

Так само важлива комунікація. Навіть правильна зміна може викликати спротив, якщо жителі не розуміють, навіщо вона потрібна. Тому storytelling, зворотний зв'язок і правильний вибір каналів мер вважає частиною управління, а не доповненням до технології.

AI-native Фрайбург і Львів: де системність зустрічається зі швидкістю

Партнерство зі Львовом додає до моделі Фрайбурга ще один елемент — швидкість ухвалення рішень.

Фрайбург і Львів є містами-побратимами з 1990 року, а нинішня поїздка стала для Горна вже шостим візитом до України за час великої війни. Сам мер пояснює партнерство спільною університетською традицією та потенціалом для співпраці у стартапах та інноваціях.

У Львова він виділяє те, чого часто бракує німецькій адміністрації: кризове управління, стійкість і здатність ухвалювати рішення дуже швидко. Фрайбург, навпаки, має досвід системного впровадження цифрових сервісів і AI у стабільнішому середовищі.

Звідси й практична ідея спільного 90-денного пілота. На запитання, що два міста могли б створити невеликою командою та з обмеженим бюджетом, Горн запропонував процес, який дозволить заснувати компанію за 72 години, а в перспективі — за 24 години, та поєднати підприємця з доступом до венчурного капіталу.

Цей кейс добре підсумовує модель Фрайбурга. AI-native місто — це не місто з максимальною кількістю AI. Це адміністрація, яка знаходить зайву роботу, автоматизує її, вимірює результат, навчає людей користуватися новими інструментами й не передає алгоритму рішення, за яке повинна відповідати людина.

Тому 35–45 хвилин, зекономлених на одній заявці на соціальне житло, для міста можуть бути важливішими за найефектніше AI-демо. Саме так технологія переходить із презентації в реальну міську інфраструктуру.